Образ Петербурга в зображенні Н. В.Гоголя (цикл «Петербурзькі повісті») В 1830-х роках Н. В.Гоголь пише «Петербурзькі повісті». В «Петербурзьких повістях» сюжети состредоточени навколо одного місця — столиці Російської імперії — Петербурга Петербург, у зображенні Гоголя, дивне місто, що живе обманом і неправдою У повісті «Невський проспект» автор намалював дуже вбогу картину. Всі мешканці Невського проспекту, як особисте достоїнство пред’являють суспільству не себе, а лише заміняє особа або особистість частина — волосся або талію, вуси або бакендарди — всі що завгодно, але тільки не особа. «Тут ви зустрінете вуси дивовижні, ніяким пером неизобрасимие. Тисячі сортів капелюшків, платтів, хусток…» Петербург — це місто без осіб, у якому немає особистості, у якому є тільки юрба, що не має навіть власної думки.
«ПРО, не вірте цьому Невському проспекту! Він бреше повсякчас. Тут все дихає обманом…» і неважливо хто ти, а важливо те, що в тебе є гроші. Наприклад у повісті «Портрет» моложой і талановитий художник Чартков був бідний.
У нього не було грошей на обід і на новий костюм «він із самовідданістю віддана був своїй праці й не мав часу піклуватися про своє вбрання…» Художник писав картини, вкладаючи в них свою душу. Йому ніхто не платив за це, а він не опоганював мистецтво. Але в одим момент свого життя він віддає своє високе призначення й створює картини заради денег. чартков багатіє, і Петербург впускає його. схожа ситуація відбита й у повісті «Шинель». Така брудна атмосфера панувала в 19 столітті не тільки в Петербурзі, вона була у всій Росії. Пройшло 100 років, але ж нічого й не змінилося. Гроші як повеливали людьми, так і повеливают, а люди як були бездушні, так бездушні й залишилися…
і нехай не всі, але большенство! Завдяки Н. В.Гоголю, я зрозуміла, що якщо в людини немає особистої думки, а на розумі тільки гроші — він сама нещасна людина на Землі!