Образи селянських дітей в оповіданні И. С. Тургенєва «Бежин луг»

Твір по літературі: Образи селянських дітей в оповіданні И. С. Тургенєва «Бежин луг» Діти — це майбутнє цілого народу. От чому таким співчуттям, любов’ю й ніжністю перейняті образи селянських дітей, яскраво й тепло описані в оповіданні И. С. Тургенєва «Бежин луг». Діловиті й серйозні, при всієї своєї дитячої безпосередності, хлопці викликають у нас не тільки посмішку, але й сьогодення повага. Умілі, спритні, господарські, вони зайняті відповідальною справою — пасуть коней. Нічне, багаття, бесіди чекаючи «картошек» — це зовсім не забава.

Не роздумуючи, кинувся Павлусь за стурбованими собаками, думаючи, що на табун напали вовки. Дванадцятирічний беззбройний хлопчик не злякався можливої сутички з голодним лісовим хижаком! Не злякався він і коли поодинці пішов у темряву до річки, тому що «схотілося водици випити». І це після страшних оповідань про нечисту силу!

У неспішних розмовах хлопчиків, у розказані ними «байках» про лісовиків, водяників і русалок розкривається перед нами все багатство духовного миру простої російської людини. А скільки поезії в їхніх незвичайних порівняннях: « Гляньте-Ка, гляньте-ка, ребятки, — пролунав раптом дитячий голос Вані, — гляньте на божі зірочки, — що бджілки рояться!» Портрети хлопців намальовані письменником з теплотою й ніжністю: просто неможливо забути «свіже личко» і «більші тихі очі» семирічного Вані, що горіло «сміливим молодецтвом і твердою рішучістю» особа Павла