Твір по літературі: Образи-Символи в п’єсах А. П. Чехова «Художня література тому И називається художньої, Що малює життя такою, яка Вона є насправді». А. П. Чехов А. П. Чеховим написана величезна кількість безсмертних добутків: оповідань, фейлетонів, повістей, але особливе, привілейоване місце в його творчості займають п’єси. «Вишневий сад», «Три сестри», «Чайку» — безцінна спадщина чеховської драматургії, класика світової сцени. Його п’єси відбивають целую галерею людських типів, образів зі своїм особливим характером і зі своєю долею Особою заслугою Чехова-Драматурга можна вважати створення нового для драматургії явища, такого як символ^-символи-способи-символи. Саме вони допомагають читачеві й глядачеві найбільше повно й точно зрозуміти щиросердечний стан героїв, їхні взаємини. Одним з яскравих прикладів, що ілюструють це явище, можна вважати п’єсу «Вишневий сад».
Поряд з героями п’єси, у тісному взаємозв’язку з ними, існує персонаж, не згаданий у списку діючих осіб, але по своїй значимості нітрохи що не уступає їм, — це той самий вишневий сад, що має в п’єсі свій символічний зміст, особливий ліризм Коли сам Чехов вимовляв назву своєї п’єси, створювалося враження якоїсь таємничості, ніжності, любові. Це чітко видно в авторських ремарках: «Світанок, незабаром зійде сонце. Уже травень, цвітуть вишневі дерева, але в саду холодно, ранок…». Вчитуючись і вдумуючись у комедію, можна помітити, що все саме головне в створені Чеховим характерах, у зображенні їхніх переживань, їхнього минулого й майбутнього визначається тим, у якому положенні кожний виявляється стосовно вишневого саду Для Раневской і Гаева, представників «минулого», вишневий сад — це спогад про дитинство, благополуччя, предмет гордості; нарешті, це єдине місце у світі, де вони ще почувають себе будинку. Лопахин цінує не стільки сам сад, скільки чудовий маєток, привабливий об’єкт для вкладення капіталу й енергії підприємця.
Ані, представниці «майбутнього», здається, що її улюблений сад неминуче йде в минуле, а з ним і вся «старе життя» — вічне очікування аукціону, грошевие розрахунки, подачки й борги. Образ вишневого саду рухається, змінюється протягом п’єси, він наповнюється новими значеннями в процесі життя п’єси на сцені, у свідомості читача й глядача. Як би не тлумачився цей образ-символ, вичерпати його зміст навряд чи можливо, ми почуваємо, що мова йде про вічні цінності, які люди повинні зберігатися Більше складний, схований образ-символ ми бачимо в іншій п’єсі великого драматурга. На перший погляд може здатися, що сюжет «Чайки» зводиться лише до історії класичного любовного трикутника — Ніни Зарічної, Костянтина Треплева й відомого письменника Тригорина, але це не так. Головне в «Чайку» — тема подвигу. У мистецтві успіх супроводжує лише тому, хто здатний на подвиг Крізь морок, вагу й «брутальність» життя, переборені героїнею, читач чує лейтмотив «Чайки» — тему польоту, перемоги. Польоту над труднощами життя до простого людського щастя. Ніна відкидає версію про те, що вона — погублена чайка, що її страждання, її пошуки, досягнення, все життя — тільки «сюжет для невеликого оповідання».
Не падіння підстреленої чайки, а поле прекрасного, вільного птаха — така глибока поетична тема чеховської п’єси Антон Павлович Чехов виступив справжнім реформатором театру. Його п’єси — «Чайку», «Дядько Ваня», «Три сестри», «Вишневий сад» — відкрили нову епоху в історії драми й вплинули на розвиток світової драматургії XX в. У цих п’єсах знайшли втілення як уже сформовані, так і абсолютно нові драматургічні принципи. По праву считающиеся класикою, його п’єси дотепер актуальні й здатні без праці будити навіть у самих грубих і черствих душах почуття прекрасного, почуття польоту над незначністю життя