Опис ранкового степу в Гоголя й липневого ранку в Тургенєва Великі російські письменники Гоголь і Тургенєв у своїх добутках «Тарас Бульба» і «Бежин луг» описали прекрасний літній ранок. Ці художники слова жили в минулому столітті, але коли читаєш їхнього опису, то здається, що разом з ними бачили цей ранок зовсім недавно. Обоє автора дають опис від себе. І коли читаєш, то почуваєш хвилювання, з яким письменник розповідає про рідну природу Гоголь відкриває перед читачем картину степу поступово. І чим більше ми вдивляємося в степову широчінь, тим яскравіше вона розцвітає й звучить.
Автор сам не витримує й закінчує опис радісним вигуком: «Чорт вас візьми, як ви гарні!» Тургенєв описує степ більш спокійно, але однаково почуваєш, як гаряче він любить російську природу і як майстерно вміє неї описати. Він показує ранок тихе, зовсім без звуків, немов малює кистю Гоголь в описі ранку вживає багато гіперболічних порівнянь. Він порівнює степ із зеленої девственною пустелею.
Гоголь, звичайно, перебільшує, говорячи, що вершників не було видно в траві, але гіпербола — його улюблений прийом Тургенєв використовує безліч епітетів. Це надає оповіданню м’якість і барвистість. Майже до кожного іменника в нього по двох-трьох прикметників. Наприклад, «сонце не огнисте, не розпечене, як під час посухи, але світле й привітно-променисте». Мені дуже подобається, як Гоголь і Тургенєв описують природу.