Особистість Базарова в романі «Батьки й діти» Батьки й діти Тургенєв И. З

Особистість Базарова в романі «Батьки й діти» Роман «Батьки й діти» створювався із серпня 1860 року по серпень 1861 року. Цей роман був написаний під час конфлікту між ліберальною дворянською інтелігенцією й різночинцями-нігілістами. Це основний конфлікт епохи, і цей же конфлікт виражається в романі. І головними носіями цього конфлікту є Євгеній Базарів і Павло Кірсанов. Конфлікт між ними розглядається із крапки проблеми 2батьків і дітей», з позиціями їх соціальних, політичних і суспільних розбіжностей. Неможливо не помітити дивний дарунок письменника вгадувати події. Саме Тургенєв угадав цей конфлікт між старим і новим поколіннями й виразив його в образі Євгенія Базарова.

Уперше ми бачимо Базарова з Аркадієм Кірсановим. Вони приїжджають у село до батька Аркадія Миколі Петровичу Кірсанову. Базарів являв собою людини високого зросту в довгому балахоні з кистями. Особа його було довге й худе, із широким чолом, догори плоским, донизу загостреним носом, більшими зеленуватими очами й висячими бакенбардами піскового кольору. Воно виражало самовпевненість і розум Євгеній був простий і демократичний. Базарів живе самостійним трудовим життям.

Він учиться в університеті, і сам себе повністю содерит. Він ніколи за все життя не брав грошей у своїх батьків. Базарів легко сходиться із простими людьми. Хоча він із презирством ставиться до народу за його темряву й неуцтво.

, всі представники народної маси в будинку Кірсанова вважають його «своїм» людиною, тому що він простий у спілкуванні з людьми, у ньому немає панської зніженості. Євгеній — вчений-натураліст. Він захоплюється медициною й природничими науками, проводить досвіди з жабами, збирає різних жуків і комах Базарів — незвичайна, виняткова особистість. Він розумний і обдарований. Крім того, він людина справи, а не слова. Базарів — людин сильного й вільного розуму, упевнений у своїх силах, у правоті тої справи, якому себе присвятив, гордий і цілеспрямований, гнітючий всіх своєю волею. Базарів ненавидить аристократів. Він обвинувачує «аристократишек» у марнослів’ї й порівнює їх із дрянью.

Він виступає проти дворянських умов. Базарів має прямоту й щирістю своїх суджень. Він прямо й відразу відкрив Одинцовій свої почуття. З Аркадієм він теж говорить прямо й не приховує своє відношення кнему. Базарів — типовий нігіліст, рішуче й нещадно заперечливий суспільний устрій, марнослів’я, а також мистецтво, літературу й любов. Базарів не визнає духовного початку ні в природі, ні в людині. Це людина з особливим світоглядом, що заперечує загальноприйняті норми, правила, принципи, авторитети й досвід батьків.

Він заперечує самодержавство, кріпосне право, ліберальну балаканину, негативні сторони самосвідомості народу. Він говорить про те, що його покоління все зруйнує й місце розчиститься Базарів спрощує складне духовне життя до фізіологічних елементів. Він заперечує любов, заперечує дружбу. Базарів уважає, що сильним почуттям немає місця, а в людському тілі, а любов взагалі не властиво природі людської — існує тільки фізичний потяг. Він визнає тільки те, що можна поторкати, реально відчути, що приносить видиму практичну користь. Базарів говорить про те, що у всім винувато суспільство.

Він уважає, що треба перешикувати суспільство, і тоді люди зміняться Навіть у передсмертній сцені Базарів вірний своїм ідеалам до кінця й гордо дивиться в очі смерті. Чекати власну смерть, віч-на-віч зштовхнутися з нею й не злякатися може не кожний. Це говорить про те, що Базарів — мужній, сильний і воістину відданий собі людина Але в Євгенія є й негативні якості: брутальність, різкість, иронизм, невірне відношення до мистецтва. Він сплеча заперечує речі, яких не знає або не розуміє Сам Тургенєв ставиться до плеяди «батьків» і, хоча він симпатизує Базарову, виступає за людинолюбство й розвиток духовного початку в людях. Включивши в оповідання опис природи, випробувавши Базарова любов’ю, автор непомітно включається в суперечку зі своїм героєм, багато в чому з ним не погоджуючись.