Валерій Афонченко Нью-Йорк, США
- Одним мавзолеї будують на згадку про те, що жили, іншим — на згадку про те, що вже не живуть. Сьогодення — це минуле, що переходить у майбутнє. У кожного свої зябра, за які його можна схопити. Відносно все із принесеного. Вічними бувають тільки ручки. Вічність теж має строк придатності. Мудрість — розум зі стажем. Керівник був з мозолистим перстом указующим. Щастя — це що коли доставляє задоволення його одержує. Для гадання на кавовій гущавині густіше заварюйте кава. Не перегортайте книгу життя брудними пальцями. Харчування духовним хлібом зберігає духовну й фізичну стрункість. Був почитаємо як виключення із правил. Виключений із правил правил, як хотів. Конфлікти батьків із синами були через матерів з дочками. Помітивши літаючу тарілку, постарайтеся увернутися від її, вона, може бути, запущена не інопланетянами, а вашою дружиною. Бажання жити краще змушувало його багато в чому собі відмовляти. Відсутність ворогів завжди тимчасово. Мудрі знають собі ціну, тому так уважно стежать за курсом валют. Солодке життя диабетична. На поворотах долі його заносило. Світло наприкінці тунелю — це ще те світло! Доля цуралася беззубих посмішок. Щоб підкова принесла удачу, нею треба підкувати потрібного коня. Якби не фіговий листок, його нікому не можна було б показувати. Бог може бути суддею, але суддя богом бути не може. Гріх не згрішити хоча б раз у житті. Чоловік рогами заколов свою дружину. І в Музи наступає клімакс. Книга про смачне й здорове життя. Волю мовчанню! Путівники необхідні по бездоріжжю. У боротьбі із самим собою був і суддею, і рефері. Життя дається тільки один раз, помнете про це на всьому її протязі. Осягнути неохайне огидно.