Перші значні твори Булгакова в Радянському Союзі з’явилися тільки в 1924 р. Були опубліковані його повість «Дьяволиада», перша частина повести «Записки на манжетах» і перша частина роману «Біла гвардія». У жовтні 1925 р. з’явилася повість «Фатальні яйця», на яку звернула увагу критика. (Головний герой її професор Персиків, пародійно наділений деякими рисами Леніна хоче розв’язати проблему голоду й винаходить червоний «промінь життя», що сприяє незвичайно швидкому розмноженню яєць. Через цілий ряд непорозумінь це відкриття робиться причиною страшних нещасть — від «червоного променя» породжуються дивовижні плазуючі, що створюють погрозу загибелі країни. Очевидно, що під червоним променем тут малася на увазі соціалістична революція, доконана під гаслом побудови кращого майбутнього, але на перевірку принесшая народу терор і диктатуру.)
У тім же 1925 р. Булгаков написав повість «Собаче серце», але так і не зміг її опублікувати в жоднім радянському виданні. (Герой повести професор Преображенський проводить досвіди по очеловечиванию тварин, у результаті яких необразливий пес Кулька перетворюється в п’яницю-пролетаря Поліграфа Шарикова, що втілює в собі гірші риси радянського обивателя. Тут також пародіювалася спроба більшовиків створити нову людину, покликаної стати будівельником комуністичного суспільства.) Зате Булгакову вдалося надрукувати другу частину «Білої гвардії». Але закінчення цього роману сучасники Булгакова так і не побачили (шостий номер журналу «Росія», де публікувалася «Біла гвардія», був заборонений). В 1926 р. «Медичний працівник» надрукував «Записки юного лікаря».