Підліткова злочинність Діяльність відносини людини до життя Суспільства, у якому він виступає як Ініціативний носій і провідник норм Принципів ідеалів, або певного класу, соціальної групи. Хлопчик идущий по вулиці, одягнений ледве гірше, ніж інші, з порожніми очами, що дивляться під ноги Він уважає, що його життя закінчилося, що він нікому не потрібний, що він один на цієї величезної планеті. Ці думки долають його усе більше й більше. Тільки вчора в нього була сім’я, були батьки й друзі, були надії й плани, веселе й безтурботне життя й здавалося, що так буде завжди. А що тепер?! Вулиця сірий і холодний і байдужий погляди перехожих.
Таким чином, підлітки попадають на вулицю, і починається їх не зовсім кримінальна, але злочинне життя. У більшості випадків діти тікають із неблагополучних і неповних сімей, від питущих батьків, з дитячих будинків і притулків.. Підліткова злочинність — це проблема всіх країн… А ви ніколи не задавалися питанням, від кого або від чого біжать підлітки й роблять злочини? Давайте спробуємо розібратися в цьому. Підліток — це чоловічок, що розуміє багато чого й готовий відстоювати свою позицію до кінця, якої б він не був. Так від чого ж біжать підлітки? У першу чергу вони біжать від себе й від своїх проблем, якими вони не можуть поділитися зі своїми родителями.
Далі від тої атмосфери скандалів і ненависті яка оточує його. Підліток не витримує цього уникає І от вона, воля, довгоочікувана й не залежна ні від кого. Але як жити далі? Піти працювати? — «Але я ще занадто малий для цього й ні чого не вмію». І тоді, що розігралася уява, підлітка відвідує думка украсти, убити, відібрати.
Укравши в перший раз що — те нехай навіть саму не значну суму, підліток заспокоює себе, що це заради нього самого, «адже мені, потрібно що, — тобто». далі з’являються друзі на багато років старше. Попробовшие наркотики, клей, бензин. Нові знайомі, як правило, побувавши в дитячих колоніях, прилучають тебе до крадіжок, торгівлі наркотиками й т.д. При перших проблемах такі друзі зникаю безвісти.
За даними керування по справах не повнолітніх 60% злочинів відбувається підлітками. А що далі? Що їх чекає там, на вулиці, брудні підвали або батьки, про які просто не хочеться згадувати. Або все-таки є людина, якому ти потрібний, котрий тебе любить і сподівається, що ти повернешся. І хіба заради цього коштувати губити своє життя? «А може, немає такої людини, а що якщо я ні кому не потрібний?
А що якщо повернутися в сім’ю, додому адже хтось мене чекає, адже комусь я потрібний?» Психіка підлітка влаштована так що які — те моменти можуть здатися йому катастрофою. Одне не отже сказане слово, може привести до більших наслідків і часом не поправним. І тоді обмірковуючи свої дії ти думаєш, «адже все почалося з який — те дріб’язку». Що б не потрапити в подібну ситуацію, ти повинен пам’ятати, що немає такої людини який би не вмів слухати. Я вважай, що держава зобов’язана, піклується про підлітків адже це наше майбутнє. А якщо більша частина підлітків підуть по не правильному шляху є чи взагалі майбутнє?