Белокурова С. П., учитель гімназії, Санкт-Петербург Скажемо відразу, що план цей — зразковий, можливий, скоріше пам’ятка, орієнтир, але в жодному разі не догма. Вірш — «живе», «пульсуючими змістами» твір мистецтва, тому «разъять» його на частині — зовсім не значить осягти його таємницю. Аналізувати (інтерпретувати, коментувати) поетичний добуток рекомендується виходячи з того, що в більшій мері, на ваш погляд, акцентовано у вірші (наприклад, засобу художньої виразності або фонетика, поетичний сюжет або композиція). Отже…
Сприйняття:
- Яке враження зробило на вас вірш? Чим залучило серед інших добутків поета, його сучасників, авторів, що зверталися до цієї теми? Які картини виникають у вашій уяві, коли ви читаєте вірш? Як краще його читати — уголос або «про себе»? Чому? Яким настроєм перейнятий добуток? Чи міняється воно? Чому?
Тлумачення:
- Тема вірша (ситуація, втілена в добутку, що іноді може бути позначена вже в назві: «Весняна гроза», «До моря», «Незнайомка»; іноді назва являє собою метафору або має символічне значення — «Вітрило», «Пророк»; тоді тема виявляється ширше заголовка, її потрібно «розшифрувати»). До тем (у широкому змісті) ліричних віршів можна віднести наступні: любов, дружба, природа, життя й смерть, поезія і її роль у житті людини, доля покоління, батьківщина, народ, ліричний герой і юрба, а також більше локальні теми (таку мікротему можна назвати поетичним сюжетом): минуле, майбутнє, мандрівка, розлука, зустріч, прощання, спогад, побачення, конфлікт і т.д. По тематичним ознакам вірш можна віднести до любовної, пейзажної, дружньої, філософської й т.д. лірики. Але іноді в рамках одного добутку присутні риси різних типів («Що ти хилиш над водами…» Ф. И. Тютчева ставиться одночасно й до пейзажного, і до філософської лірики). Жанр вірша: елегія, ода, станси, ліричний вірш, фрагмент, послання, сонет і інші. Визначення цих жанрів варто прочитати в «Словнику літературознавчих термінів» (будь-яке видання). Вибір жанру зв’язаний зі сформованими літературними традиціями, епохою створення добутку, як правило, жанр пов’язаний з літературним напрямком (у рамках шкільної програми вивчаються класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, символізм, акмеизм, футуризм). Типологічні риси напрямку можуть виражатися в традиційній для цього напрямку формі (жанрі): классицистическая ода, сентименталистская елегія, романтична елегія й т.д. У ситуації, коли поет вибирає досить нетрадиційний для своєї епохи й напрямку жанр або наповнює традиційний новим, незвичайним змістом, варто осмислити цю обставину в процесі міркування над віршем. Композиція. Побудова вірша пов’язане з логікою розвитку «поетичної думки» від початку до фіналу, розподілом на строфи або відсутністю такого, взаимоотношением і зв’язком значеннєвих частин добутку, якщо вони виділяються в тексті. Засоби художньої виразності (тропи — метафори, порівняння, гіперболи, перифрази, іронія й т.д. і фігури — звороти мовлення, синтаксичні побудови, використовувані, як і тропи, для посилення виразності зображуваного; до фігур ставляться інверсія, анафора, повтор і ін.). Важливо не стільки знайти троп або фігуру в тексті, скільки визначити їхня роль у створенні того або іншого образа, втіленні теми або ідеї вірша. Тут ми намагаємося відповістити на запитання, як створений образ. Звукопись (алітерація й асонанс) як засобу, що надають віршу особливу звукову й інтонаційну виразність, коли самі звуки «працюють» на створення образа, наприклад: «Як бушує, що ні крок Під ногами аркуш деревний» (Б. Пастернак). Ритм, розмір, рима — формальні засоби побудови вірша, спрямовані на розкриття авторського задуму. Використання цих засобів обумовлено характером поетичного мовлення: розподілом на рядки (стих — один рядок поетичного тексту), ритмічно впорядкованою організацією тексту — ритмом, способом організації вірша — розміром. Розмір вірша не буває випадковим у силу свого значеннєвого наповнення. Ямб — сильний, енергійний розмір, хорей завжди звучить плавно, м’яко, дактиль створює одноманітний мірний ритм, амфібрахій близький до інтонацій розмовного мовлення, анапест — дуже гнучкий розмір, здатний передавати різні інтонації й настрої. Лексика, відбір якої пов’язаний з жанром, темою, ідеєю вірша, теж може стати предметом міркувань. По-перше, у тексті добутку не повинне залишитися жодного незрозумілого слова, особливо якщо мова йде про архаїзми, историзмах або просто незнайомих вам словах. По-друге, помнете: те або інше слово, значення якого вам здається «прозорим» у мові, може здобувати в контексті вірша нове, не властиве йому значення.
Оцінка:
- Як розкрився ліричний герой у цьому вірші? Що можете сказати про його внутрішній світ, почуття, переживаннях, його відношенні до життя (миру, природі, мистецтву, любові й т.д. залежно від теми вірша)? Що відкрило вірш вам, як змінило ваші подання про світ? Чи стане для вас автор цього вірша пізнаваним і близьким?
Кожний з вас, звичайно, зіштовхувався з курйозними ситуаціями і язиковими нісенітницями в різних публікаціях, у мовленні навколишніх. Спеціально для подібних язикових казусів відкрита рубрика . Надсилайте свої знахідки. Ми чекаємо ваших листів Рекомендуємо: оптом від Амсиком Потрібно перевірити систему? на сайті everesbesplno. ru