Побут і вдачі міста калинова в п’єсі А. Н. Островського «Гроза»

Твір по літературі: Побут і вдачі міста калинова в п’єсі А. Н. Островського «Гроза». Побут і вдачі міста Калинова У п’єсі А. Н. Островського «Гроза». «Жорстокі вдачі, пан, у нашім місті, жорстокі! А.

Н. Островський П’єса « Гроза» А. Н.Островського створена в 1859 році. У своєму добутку автор яскраво показав безліч звичаїв і вдач, що існують у той час у Росії.

На прикладі вигаданого міста Калинова, ми бачимо гноблення слабких, користь, заздрість і безліч інших пороків, які до Островського ніхто так докладно не описував На самому початку п’єси ми бачимо трьох жителів міста Калинова: Кулигина, Шапкина й Кудряша. З їхньої розмови ми довідаємося., що в місті живе самодур Дикої, богатий купець і значна особа в місті, що ні з ким не рахується й робить усе, що хоче, не тільки у відношенні себе, але й інших: «Йому скрізь місце. Боїться він, що ль, він кого.» «Уже такого — те ругателя, як у нас Савел Прокофьич, пошукати ще. Нізащо людини обірве».

Із цієї ж розмови ми довідаємося про багату купчиху Кабанихе, що ні чим не краще Дикого, але відрізняється лише тим, що тиранить у себе будинку, а на людях цього не показує: «Гарна теж і Кабаниха.» «Ну, так та хоч, по крайності, усе під видом благочестя…» Пізніше ми довідаємося історію Бориса, племінника Дикого. Дикої обкрав його, сказавши, що виплатить частина спадщини, якщо Борис буде до нього шанобливий. А Борис розуміє, що спадщини йому не видать ніколи: «Він колись наломается над нами, поглумиться всіляко, як його душі завгодно, а скінчить всі таки тим, що не дасть нічого або так, яку-небудь малість.

Так ще стане розповідати, що з милості дав, що й цього б не випливало». У третьому явище першої дії Кулигин описує вдачі міста Калинова: «Жорстокі вдачі, пан, у нашім місті, жорстокі! У міщанстві, пан ви нічого крім брутальності так бідності нагольной не побачите…» Кулигин розуміє, що чесною працею заробити гроші неможливо.

У третьому явище третьої дії Кулигин розповідає про звичаї Калинова: «От який, пан, у нас містечко!» Із цього діалогу ми можемо зрозуміти обстановку в місті й у сім’ях городян: «Бульвари зробили, а не гуляють. Гуляють тільки по святах і те один вид роблять, що гуляють, а якщо ходять туди вбрання показувати.» Кулигин розповідає про те, що бідним людям гуляти ніколи, тому що вони працюють день і ніч, щоб хоч як те вижити; а богатие тиранять у себе будинку: « Ограбувати родичів, племінників, заколотити домашніх так, щоб ні про чому, що він там творить пискнути не сміли.» «… до сім’ї моєї тобі справи немає; на це, говорить, у мене є замки, так затвори, так собаки злі.

Сім’я, говорить, справа таємне, секретне…» Ще один звичай Калинова описується в першому явищі третьої дії. Багаті купці вважали обов’язком приймати мандрівників у себе будинку, розпитувати в них, що у світі робиться. Так пізнання миру купців — це всього лише оповідання сторонніх людей «Гроза» стала одним з найвідоміших творів Островського. Багато знаменитих письменників захоплювалися цією п’єсою. Одним з них був Н. А.

Добролюбов, що дав точну назву суспільству міста Калинова — «темне царство» . Мені сподобалася п’єса « Гроза». Вражають багато пороків, що персоніфікували в той час жорстокі вдачі й дурні звичаї