Починай життя з кінця — не помилишся

Вадим Мозкової м. Москва

    Мислення небезпечно: можуть з’явитися думки. Жити шкідливо: карає смертю. Народився — виходить, умер. Хочеш радості — страждай. Не хочеш умирати — не народися. Хто забороняє, той собі дозволяє. Ще не народився, а вже повинен. Якщо поспішаєш, то можеш встигнути на власні похорони. Що наше життя? — Боротьба за життя. Щастя не в грошах, а в голові. Знання — слабість. Знання дурманить. Менше знаєш — краще міркуєш. Менше знаєш — більше розумієш. Менше знаєш — легше жити. Знання — зло, велике знання — чортівня, абсолютне — бог. Не знаючи, більше знаєш. Більше знаєш — менше знаєш. Учишся — дурнієш. Думаєш — виходить, не міркуєш. Знання — це неуцтво. Знаєш — виходить, не знаєш. Знаєш — виходить, не міркуєш. Знай всі, крім зайвого. Щасливий той, хто має тільки те, що його заспокоює. Починай життя з кінця — не помилишся. Наука — це афоризм. Як багато знань, які не варто знати! Знання дурманить, абсолютне знання робить Богом. Гординя подібна до кулі: чим більше роздувається, тим швидше лопне. Спілкування з тупими породжує тягу до дотепності. Тупоумство — мати дотепності. Похвала іншому часто хвала собі. Де я — там батьківщина моя. Іншим так промивають мозки, що залишається тільки череп. На гору лізуть довго, падають швидко. Втративши всі, одержуєш волю. Самітність — це сон без сновидінь. Не важливо, хто правитель, важливо, хто їм править. Слова вмирають, думки живуть вічно. Дотепність — засіб від нудьги. Більше спиш — менше страждаєш. Важко богатому — у могилі тісно. Речі — окови душі. Нехай думають, що хочуть, аби тільки платили. Праці багато — користі мало. Не ворожи на завтра — нього може не бути. Пиши, що хочеш — тебе ніхто не читає, та й сам ти. Не пізнавай себе — збожеволієш, якщо слабшав духом. Ніщо не вбиває в житті, крім смерті. Спокійний — доля у твоїх руках, неспокійний — ти в її ніг. Ким би не жити, аби тільки не страждати. У що б не вірив, не віриш у себе. Віриш у себе — ні в що можна не вірити.

Граматичні норми. Дієслово, прикметник, займенник. Збірні й кількісні числівники, відмінювання числівників. Про це дивитеся в розділі