Порівняльна характеристика ноздрева й плюшкина
Діра на людстві
Н. Гоголь
Микола Васильович Гоголь — талановитий письменник-сатирик. Особливо яскраво й самобутньо виявився його дарунок у поемі «Мертві душі» при створенні образів поміщиків. Характеристики героїв повні сарказму, коли Гоголь описує ні-кчемнейших людишек, але вбраних правом розпоряджатися селянами. Говорячи про Ноздреве, Гоголь із глузуванням називає його історичною людиною, тому що «на жодному зборах, де він був, не обходилося без історії. Яка-небудь історія неодмінно відбувалася: або виведуть його під руки із залу жандарми, або примушені бувають свої ж приятелі».
Плюшкин і того гірше, він ходить у халаті й ковпаку, що не відразу розбереш — мужик або баба. Цілими днями він зайнятий одним, що б потягти у своїх же селян: чи діряве цебро або «безпритульна сокира», шмат старої підошви або розламана лопата — всі стаскивается в будинок поміщика й зберігається ім. З якою метою? На це не дасть відповіді й сам Плюшкин. Він втратив почуття реальності. Будучи спочатку ощадливим поміщиком, він поступово переродився в скнару, що гноїть зерно, коли голодують і біжать десятками селяни-працівники, він тим часом збирає мотлох, не розуміючи всієї безглуздості положення
Ноздрев небагато іншого плану — він нікчемний хазяїн, тому що нічим, крім власної псарні, не займається. Він гульвіса й марнотрат, здатний усе програти в карти й пропити. Чим буде жити завтра, він не замислюється. Лише «зриває квіти задоволення зараз», а про майбутнє думати йому ніколи. З усіма він запанібрата, «у ту ж мінуту він пропонував вам їхати куди завгодно, хоча на край світла, увійти в яке хочете підприємство, міняти все, що не є, на все, що хочете».
Небагато інший Плюшкин: через надмірну скнарість він навіть на власних дітей дивиться, як на дармоїдів. Він надзвичайно радий, що позбувся від них, вигнавши з будинку. Самотній, старий, що виживає з розуму, він не викликає жалості, а лише відраза, і словами автора хочеться викликнути: «И к якій незначності, дріб’язковості, гидоті міг снизойти людина! міг так змінитися! І схоже це на правду? Все похоже на правду, все може відбутися з людиною».
Ноздрев так само байдужий до дітей. Здавши їх на турботу няньки, він зовсім не цікавиться життям і проблемами дітей. Зате на псарні «Ноздрев був серед них (псів) зовсім як батько серед сімейства»… Не або парадокс це? Ноздрев — шахрай і дебошир; запрошуючи людей до себе в гості, він щораз умудряється затіяти скандал. Не з’явися вчасно поліцейський, Чичикову довелося б туго, він не відскіпався б декількома саднами й шишками
Плюшкин же що зовсім вироджується тип, автор називає його «дірою на людстві», точніше не скажеш. Невміння зайнятися корисною справою, відсутність необхідності щодня трудитися, добуваючи хліб насущний, приводить обох героїв до того жалюгідного результату, що ми бачимо. І це «стовпи суспільства», опора держави!
Гоголь зумів красномовно й талановито зобразити згубність кріпосного порядку, всі жахаючі наслідки, які він несе суспільству. Вироджуються не просто окремі люди, одиниці, знищується народ, а разом з ним і цілою державою
Можна із упевненістю сказати, що антикріпосницькі твори Гоголя зіграли свою роль у наближенні скасування кріпосного права