Порівняння Павлуся з Илюшей. Які почуття викликають в автора ці хлопчики? (И. С. Тургенєв «Записки мисливця») Їм біля дванадцяти років. Особа Илюши досить незначно: горбоносе, витягнуте, підсліпувате. Губи стислі, зрушені брови, волосся жовті майже білі. Одягнений у нові постоли й онучі, товста мотузка, три рази перевита навколо стана, ретельно стягає його охайну чорну світку. У Павлуся волосся скуйовджені, чорні, сірі очі, широкі вилиці, бліда особа, великий, але правильний рот, вся голова величезна, тіло приосадкувате, незграбне. Илюша розповідає й знає більше історій, чим Павло.
Він переконаний у своїх оповіданнях, говорить із жаром, відчуває страх, він багатослівний і емоційний. Павлусь же навпаки майже не вірить у повір’я й сказанья, говорить коротко сміло й у всім намагається знайти рішення Все-таки авторові більше симпатичний Павлусь, тому що він сміливий, безстрашний і відважний: «И все-таки він мені сподобався». Автор любується тим моментом, коли втекли собаки, Павлусь без лозинки в руці, уночі поскакав один на вовка: «Що за славний хлопчик!» Так само автора дивує те, як він один у темряві пішов до ріки за водою й почув голос покійного Васі. Всі хлопчики почали хреститися, а Павлусь відреагував дуже спокійно.
У тому ж році Павла не стало, він убився, упавши з коня. Автор з жалем розповідає про це: «Жаль, славний був хлопець!»