Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом Марко Вовчок; розкрити ідейно-тематичне спрямування твору письменниці, опрацювати зміст і охарактеризувати героїв; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; порівнювати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд, естетичні смаки, виховувати почуття пошани до творчості Марка Вовчка, художнього слова; прищеплювати риси доброти, чуйності, порядності; інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет Марка Вовчка, бібліотечка її творів, дидактичний матеріалів (тестові завдання, картки). ХІД УРОКУ I.
Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань Бесіда за питаннями: • Чому більшість письменників мали псевдоніми?
Наведіть приклади. • В яких творах художньої літератури можливе влучне поєднання уявного і реального? • У чому користь творів художньої літератури для кожної людини? • Що свідчить про актуальність того чи іншого літературного твору? • Доведіть, що за допомогою художньої літератури людина не тільки збагачується знаннями, але й виховується, розвивається. Відповідь обґрунтуйте.
III. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності IV. Основний зміст уроку Марко Вовчок — найбільший талант нашої дотеперішньої літератури, Найбільший майстер нашого слова. І. Франко У коханні, як у битві, у кожного своя доля.
Т. Драйзер 1. Життєвий і творчий шлях марка Вовчка (матеріал для вчителя) МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА ВІЛІНСЬКА (1833–1907) Перша батьківщина видатної української письменниці Марко Вовчок — Росія. Народилася Марія Олександрівна на хуторі Єкатеринському Орловської губернії. Батько її — Олександр Олексійович Вілінський, збіднілий дворянин, капітан у відставці, часто розповідав доньці і старшому сину Валерію про села Чернігівщини, де раніше влітку розташовувався табором полк, у якому він служив, детально описував українську природу, народні звичаї. Розумна, ніжна матуся Парасковія Петрівна володіла кількома мовами, глибоко розуміла музику, любила українську пісню. Перше велике горе спіткало дівчину у шість років — помер батько.
У сім’ї з’явився вітчим — «дикий» поміщик, з приходом якого в хаті оселилося п’янство, знущання (не тільки над кріпаками, а й над сім’єю), розгули, а разом з ними і вічний страх. Програвши одного разу маєток дружини, вітчим покинув сім’ю, а мати з трьома дітьми переселилася до своєї двоюрідної сестри — матері відомого критика Дмитра Писарєва. Коли дівчині виповнилося дванадцять років, Парасковія Петрівна віддала її до Харківського пансіонату. Талановита, кмітлива, Марія вчилася з великою охотою, а заповітом для неї стали материнські слова: «Не знатимеш хоч кілька мов — не вважай себе людиною».
На жаль, навчання майбутньої письменниці тривало тільки три неповних роки. У 1847 році Марія Вілінська оселилася в Орлі у тітки Катерини Петрівни Мардовіної, виховувала її дітей. Багата тітка організовувала щотижневі літературні вечори, на яких бували відомі письменники, артисти, художники. Тут Марія зустріла і свого майбутнього чоловіка Опанаса Васильовича Марковича — студента Київського університету, відомого фольклориста та етнографа. Коли вони одружилися, Марії минуло лише шістнадцять років. Вона була високою, ставною дівчиною з розкішною каштановою косою, що звисала з плеча або була складена короною на голові.
Така звичка залишилась в неї на все життя. Після весілля молоде подружжя виїхало на Україну. Марковичі подорожували по Чернігівщині, на деякий час осіли у Києві, потім в Немирові. Тут, під старою розлогою грушею, у нальчицькій садибі, переписувала Марко Вовчок рукописи, тут і знайшла вічний спочинок. «Якщо не судилося мені лежати поряд із Шевченком, — заповідала вона чоловікові ще задовго до смерті, — то поховай мене під цією грушею».
2. Опрацьовування твору марко Вовчок «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» 2.1.
Виразне читання твору; переказування окремих епізодів оповідання. 2.2. Тема: зображення життя української бідноти (на прикладі вдови з десятьма дітьми) у часи панської експлуатації (кріпацтва).
2.3. Ідея: засудження панської жорстокості, підступності, прагнення до збагачення на праці знедоленого люду, возвеличення краси українського народу, щирості, доброти, поваги одне до одного (стосунки між дітьми вдови). 2.4. Основна думка: соціальний устрій нівечить долю тих, хто постійно працює, паничі намагаються принизити гідність, достоїнство людини, внаслідок чого — вбивство і самогубство героїв. 2.5. Жанр: соціальне оповідання-казка. 2.6. Композиція. Твір складається з 7 частин. I частина — опис убогого життя удови з десятьма дітьми, страждання жінки від непосильної праці та жалю до своїх голодних дітей; наймитування старшого сина та повернення його додому. II частина — велике свято. Відвідування вбогою родиною церкви, ярмарку; розповідь жінки своїм дітям про Ласуна; сини покидають матір і Галю, вирушаючи на заробітки. III частина — очікування жінок на своїх рідних; смерть старої жінки; Галя йде на заробітки. IV частина — самотнє життя Галі; знайомство козака з Галею, розповідь про життя-буття; козак пропонує Галі стати його дружиною; вінчання молодих; Галя від’їжджає разом з козаком до села Глибова. V частина — життя братів у скелях. VI частина — Галя і Михайло у дорозі, їх розмова про братів Галі, які невідомо куди вирушили. За розмовою молодята заблукали. VII частина — грабіжники (брати Галі), нападають на Галю та її чоловіка, в результаті Михайло вбиває старшого брата, а інші брати — Михайла. Від страждання, великого горя Галя позбавляє себе життя — стрибає з великої скелі у Дніпро. Експозиція: знайомство з удовою та її дітьми, умовами їх життя — страждання, наймитування старшого і середнього братів. Зав’язка: брати, їдучи на заробітки, покидають рідний дім; смерть матері; залицяння козака до Галі. Кульмінація: смерть старшого брата від рук Михайла, вбивство Михайла братами Галі. Розв’язка: самогубство Галі. 2.7. Характеристика образів твору. 2.7.1. План до образу братів. 1) Дев’ятеро синів удови. 2) Портретна характеристика. («І вродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос, тільки найменший син був трішечки біліший, трішечки благіш від других, а всі вони такі свіжі, смілі, чорняві хлопці…». «…чорноброві, кучеряві, обличчя, як то розсвіт, палають очі, як зорі, сяють…») 3) Риси характеру братів: А) шанобливі (до матері, Галі); Б) чуйні та справедливі; В) добрі та щирі; Г) працьовиті; Д) з часом жорстокі, неусвідомлені. 4) Брати-грабіжники; 5) Пошуки братами щастя закінчуються трагедією. 2.7.2. План до образу Галі. 1) Галя — улюблениця в родині. 2) Портретна характеристика дівчини. 3) Риси характеру: а) чуйна, лагідна, відкрита; б) весела; в) щира; г) роботяща; Д) любляча сестра, дружина; е) здатність на самопожертву. 4) Трагедія Галі — виклик жорстокому суспільству. 2.8. Обговорення змісту твору за питаннями: • Які часи зображено у творі? (Кріпацтво) • Чому життя вдови було гірким? • Що у творі сказано про вбоге життя удови? («…такого вбожества безпомічного, яке удова собі мала, то хоть би і у глухій глуші пошукати, там, де людського житла не знайти, людського образу не стріти й голосу не почути… нема… кому помогти, ані зарадити; нема кому тебе пожалувати, ані тобою запіклуватись») • Як брати ставилися до своєї меншої сестри Галі? Чим це пояснити? • Опишіть місцевість, де було розташоване убоге житло вдови. («…що то за малесенька хатиночка стоїть, як вона у землю увійшла й покривилася; як віконечка скосилися й як дашок убравсь у мох зелений і в сивий. І не огороджена хатинка і нема сіней, ані комори, нема садочка, ані города коло неї, тільки стара тиха груша з зломленою верховиною») • Про що свідчить опис самої хати вдови? («Нічого нема, опріч лавок та вузенької полечки, де стояла миска з ложками. Піч потріскалася й осіла; на припічку перевернений горщик, два кілочка у стіні, що на їх нічого не висить; стіл із розколеною упродовж посередині; що на ньому нічого не стоїть; у куточку іконка з гладженим ликом, що повита сухими й свіжими квітками») • Чому мати поверталася з роботи «помученою»? • Кому і для чого мати принесла приношені черевички? • Як мати охарактеризувала старшому сину майбутню роботу в наймах? («Як будеш добре служити, заслужиш собі ласку, вислужиш заплату. Дасть Бог милосердний, то потім собі й кожушок справиш… Хазяїн твій, здається, чоловік хороший буде, а як що там і впаде тобі у службі… яке там лихо-горе, то ти приймай за добре… Коханий, ти перетерпи…») • Чому вдова вимушена була віддати старшого сина у найми? • Що відбувалося у материнській душі, коли вона запропонувала синові піти у найми? («Вже
більш мати нічого не примогла казати: голосу в неї не хватило, неначе важка рука душила її. Вона сиділа вже мовчки, а тільки дивилася на старшого сина, та все тісніш та тісніш душила її важка рука тая…») • Чим пояснити те, що й інші діти вдови теж захотіли піти у найми? • Про яке життя старшого сина у наймах розповідала мати дітям? • Яким собі уявляли діти хазяїна старшого брата? • Розкажіть про справжнє життя старшого брата у наймах. Яку роботу він мусив виконувати? • Що у творі сказано про господаря старшого сина? • Як діти зустріли старшого брата, якого прогнав хазяїн? Що він розповів про службу? • Як мати сприйняла повернення старшого сина? • Чому старший син погодився терпіти будь-які муки, страждання, аби знову піти у найми? • З чим пов’язано те, що люди під час свята йшли до церкви? • Що відчула мати, перебуваючи зі своєю родиною на ярмарку? • Чому Галя не розуміла того, що на свої прохання до матері, вона отримувала постійну відмову? • Як мати охарактеризувала шлях у горах? • Яку пригоду про Ласуна розповіла мати дітям? • Чим пояснити те, що діти ніколи більше не просилися на ярмарок? • До кого пішли у найми старший і середній брати? Як склалася їх доля? • Як дочка господаря образила середнього брата? • Що спонукало синів-братів покинути рідну домівку? • Яке лихо сталося зі старою жінкою? • Чому Галя вимушена була піти на заробітки? • Про що відбулася розмова Галі з іншою бідолашною молодицею, коли вони пололи? • Що розповів козак Галі, коли завітав до неї вдруге? • Від’їжджаючи знову додому, козак запропонував Галі одружитися з ним. Як вона це сприйняла? • Чим займалися брати, переховуючись у скелях? • Чому молодята заблукали? • Яке попередження отримали Галя з Михайлом, їдучи небезпечним шляхом? • Що трапилося з молодим подружжям під час подорожі до Глибова? • Яка трагедія сталася з героями твору? Чим вона була зумовлена? • Чи можна виправдати самогубство Галі? • Хто ж є винним у трагічній долі героїв оповідання? V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Розв’язання тестових завдань 1. Удова, яка мала дев’ять братів і десяту доньку, жила неподалік від: а) Миргорода; б) Києва; в) Полтави. 2. Сини удови порівнюються: А) з соколами; б) орлами; в) могутньою скелею. 3. Найбільше Галя любила брата: А) старшого; б) середнього; в) меншого. 4. Свою хату вдова вважала: А) за землянку; б) хижку; в) курень. 5. Чим була небезпечна місцевість, де була хата вдови? А) у лісі жили вовки; б) з гори на хату міг впасти камінь; в) неподалік була річка, яка навесні могла затопити житло. 6. Про яку річку згадується у творі? А) Дунай; б) Дніпро; в) Каялу 7. Маленьку Галю захоплювала казка: а) про котигорошка; б) Івася; в) зайчика. 8. Галя полюбляла перед сном послухати пісеньку: А) про яскраве сонечко і зелені луки; Б) червону калину біля кринички; В) цибатого журавля, який дивне диво бачив. 9. Повернувшись з роботи, мати готувала дітям: А) борщ; б) куліш; в) кашу. 10. У зимову неділю, коли мати була вдома, діти любили: а) покататися на санчатах; Б) пограти у сніжки; в) погуляти у маминій одежі на вулиці. 11. Діти були здивовані, коли одного разу мати принесла: а) бублики; б) приношені чоботи; в) шкіряні рукавиці. 12. Як мати охарактеризувала старшому сину службу в наймах? а) доброю і милосердною; б) тяжкою і серйозною; в) вимушеною і важливою. 13. Менший брат пообіцяв Галі, що для неї у наймах він заробить: а) хусточку; б) кожух; в) чобітки. 14. Яким було першочергове завдання у старшого брата в наймах? а) вимести у хаті; Б) наносити води; в) нагодувати худобу. 15. Хазяїн у старшого брата був: а) шевцем; б) фермером; в) торговцем м’яса. 16. Через що старший брат повернувся з наймів? а) його вигнав хазяїн; б) того захотіла сестра Галя; в) не зміг більше терпіти знущань над собою. 17. Під час свята вся родина вдови пішла: а) до міста; б) у церкву; в) гуляти на луки. 18. Що просила Галя у матінки купити на ярмарку? а) Чоботи; б) медовика; В) різнокольорові стрічки. 19. Яке фруктове дерево росло біля удовиної хати? а) вишня; б) яблуня; в) груша. 20. До кого старший брат пішов у найми вдруге? а) баштанника; б) хлібороба; В) молочника. 21. Навіщо брати вирішили піти з дому? а) шукати щастя та долі; б) найнятися до пана на заробітки; в) поїхати до міста навчатися. 22. З яким питанням не звертався козак до Галі, вперше зустрівши її? А) «Скільки ж часу ще крокувати до міста?»; Б) «А дійду я тією доріжкою до міста?»; В) «А де ж тут у вас криниця?». 23. Яку роботу виконувала Галя на заробітках? а) доглядала панське немовля; б) полола; в) випасала кіз. 24. Для чого козак знову повернувся до міста? а) вести торгівлю; б) навчатися; В) розважатися, на дива усякі поди