Твір по літературі: Причини появи «Обломовщини» ДО И. А. Гончарову популярність прийшла з опублікуванням роману «Звичайна історія» в 1847 році в журналі «Сучасник». Задуманий письменником у цьому ж році роман «Обломов» створювався дуже повільно. В 1849 році в «Сучаснику» був опублікований уривок з майбутнього роману- «Сон Обломова», де Гончаров дав повний опис патріархального життя росіян поміщиків Головний герой роману — Ілля Ілліч Обломов, російський пан. На початку роману ми застаємо його в Петербурзі, на Гороховій вулиці, де він живе зі своїм слугою Захаром.
Обломов мав досить приємну зовнішність, м’яким поглядом і непохитною, безтурботною м’якістю не особи тільки, але й всієї душі. По своїй натурі він був абсолютно бездіяльною людиною, ні до чого не прагнув, а якщо й прагнув, то тільки в мріях, а на ділі — нічого. Він тільки й знав, що лежав на дивані у своєму улюбленому східному халаті. Але зате коли він мріяв, у нього в голові народжувалися такі плани на майбутнє, що, на його думку, кожної б позаздрив йому. Обломов мріяв про тихе, мирне життя в Обломовке, куди ще не дійшла цивілізація, де люди живуть, не турбуючись ні про що, де все відбувається саме собою У главі «Сон Обломова» Ілля Ілліч бачить сон, у якому він знову маленький хлопчик, живе зі своїми родителями в рідний Обломовке.
От як описує И. А. Гончаров той край, що сниться Іллі Іллічу: «Весь куточок верст на п’ятнадцять або на двадцять навколо представляв ряд мальовничих етюдів, веселих, усміхнених пейзажів». Обло-Мовка представляється нам благодатним краєм, у якому все перейнято спокоєм і тихим, мирним щастям. Ніщо не тривожить душі живучих там, ніхто й ніщо не може перешкоджати мирному ходу подій, що повторюються день у день. «Все обіцяє там покійне, довгострокове життя до жовтизни волось і непомітну, сну подібну, смерть», — пише автор.
Для Обломова це місце — рай на Землі, життя в якому є предметом його мріянь Але чи дійсно Обломовка такий благодатний край, яким бачить її Ілля Ілліч? З листа старости ми довідаємося про неврожаї, про посуху, про недоїмки, про втечу селян і про інші неприємності. Село поступово постаріло й розорилося. Вона прийшла в повне запустіння, старі хазяї давно вмерли, а Ілля Ілліч живе в Петербурзі й тільки у своїх мріях і снах переноситься туди думками. Із четвертої частини роману ми довідаємося про те, як безжалісно розграбував Обломовку Затертий, посланий туди з ініціативи Тарантьева. Але Обломов однаково в мріях представляє її такий, який вона була багато років назад. Але тільки лише зовні ми розрізняємо Обломовку в сні й наяву?
Чи була вона так благодатна й необразлива для Обломова? На мій погляд, Обломовка з’явилася згубною силою в долі Іллі Ілліча. Він з дитинства звик нічого не робити, а тільки ніжитися й розчинятися в покійній дрімоті. Звичайно, його провини в цьому не було, та і як міг маленький хлопчик вирости іншим хлопчиком, коли всі навкруги пеклися про те, щоб забезпечити Илюше спокій і неробство, коли «триста Захаров» у будь-який момент готові все за нього зробити, коли «тиша й непорушний спокій царюють у вдачах людей». Сон і тиша — от що панує в Обломовке.
Гончаров порівнює цей сон обломовцев зі смертю, з повальною хворобою Життя в Обломовке з’явилася часом, коли формувався характер Іллі Ілліча, і всі ті риси, які він придбав у дитинстві, живучи в селі, виявилися фундаментальними в його характері. Він так і не зміг перебороти себе, йому лише на час удалося вирватися з «обіймів сну». Навіть любов до Ольги Іллінською не змогла винищити в ньому «обломовщину». Ольга намагалася визволити його з «обіймів сну», і він навіть пішов за нею, але йому не вистачило сил, і він так і залишився лежати на дивані й мріяти Він так і не навчився жити в цьому часом жорстокому світі реальності.
Обломов прожив життя, так і не зрозумівши, навіщо вона потрібна. Розумний, добрий, чутливий і романтичний по своїй натурі людин, він виявився зайвим у цьому світі