Проблема батьків і дітей Бог вигнав Адама й Еву з раю за те, що вони його ослухалися… Цей

Проблема батьків і дітей

Бог вигнав Адама й Еву з раю за те, що вони його ослухалися… Цей уривок з Біблії як не можна краще свідчить про те, що проблема «батьків і дітей» буде актуальна завжди.

Діти не можуть слухатися й у всім потурати батькам, тому що так закладено в усіх нас. Кожний з нас індивідуальність і кожний має свою крапку зору

Ми не можемо копіювати кого-небудь, у тому числі й батьків. Якнайбільше, що ми можемо зробити для більшої подібності з ними це вибрати той же шлях у житті, що й наші предки. Деякі, наприклад, служать в армії, тому що військовими були їхній батько, дід, прадід і т.д., а деякі лікують людей, так само як і їхній батько і як Євгеній Базарів

Базарова неможливо повторити й у теж час у ньому є щось від кожного з нас. Це людина не дужого розуму, що має свою точку зору, і умеющий неї відстояти

У романі «Батьки й діти» ми можемо спостерігати рідку картину для літератури XVII століття — конфронтація думок різних поколінь. «Старі» більше консервативні, а молоді — прихильники прогресу. Отже, існує крапка спотикання

У романі батьки відстоюють аристократизм, повагу до авторитетів, російський народ і любов. Але, говорячи багато про що, вони часто забувають про дріб’язки: наприклад батько Аркадія говорить про любов, люблячи Фенечку, і дотепер (до пори розмови) не одружений на ній, напевно, на те були вагомі причини

Діти ж відстоюють свої інтереси й точку зору, причому роблячи це непогано. Але в їхньому світогляді немає того, що повинне бути в кожній людині — жалю й романтизму. Можливо, це й послужило причиною того, що Базарів умер, так і не насолодившись життям (як мені здається) . Але справа не в тім, що вони позбавили себе жагучих почуттів усередині, довгих очікувань улюбленої на побачення, і болісної розлуки з нею. Все це прийшло до них, але до кого рано (до Аркадія) , а до кого пізно (до Базарову) . Аркадій, можливо, вкусит радості життя з Катею, а от Базарову не призначено було опам’ятатися від тої коми, у якій він жив все це час до того, як занедужав

Крім розбіжностей між поколіннями є ще те прекрасне почуття, без якого мир — могила й це почуття — любов. Неможливо представити дитини не люблячу свою матір і батька. Так і в романі «діти» дуже люблять своїх батьків, але кожний виражає це по-своєму: одні кидаються на шию, інші спокійно простягають руку для рукостискання, але душу кожного з них рветься до батьків, що б він не думав про навколишній світ

Але, говорячи про «батьків і дітей» не можна не згадати про селянах і поміщиках, адже поміщик — панотець, а селянин — його дитя (не по походженню, а по приналежності й відповідальності) . Відносини між цими шарами суспільства й у той же час «родичами» більше прості, ніж між теперішньою ріднею. Вони ґрунтуються тільки на взаємній вигоді для себе, у дуже рідких випадках взяти до уваги почуття друг кдругу.

На світі є «Батько й діти» , відносини між якими можна охарактеризувати як самі теплі[1]. Батько — Бог, а Сини — люди, у цій сім’ї неможливі розбіжності: діти вдячні йому за те, що він подарував їм життя й земні радості, Батько ж у свою чергу любить своїх дітей і не вимагає нічого натомість.

Висловлюючи сугубо особисту думку на цей рахунок, можу сказати що проблема «Батьків і дітей» у принципі розв’язувана, але не до кінця. Саме головне — це поважати один одного, адже на повазі ґрунтується любов і розуміння, тобто те, чого нам так не вистачає вжизни.

[1] Я маю на увазі людей віруючих, або хоча б що не відкидають бога

Установка й ремонт душових кабін huppe, fituche. . . Колекція напольная плитка керамічна.