Психологічна глибина зображення народних характерів в оповіданнях И. С. Тургенєва «Відлюдько»

Твір по літературі: Психологічна глибина зображення народних характерів в оповіданнях И. С. Тургенєва «Відлюдько» Чудовий росіянин письменник И. С. Тургенєв — теперішній майстер глибокого й достовірного зображення народних характерів. В оповіданні «Відлюдько» перед нами яскраво розкривається психологія бідних і безправних мужиків Суворий лісник Фома на прізвисько Відлюдько — гроза всіх сільських злодюжок, тому що «в’язки хмизу не дасть потягти». Тому зрозуміло злість і ненависть із боку мужиків, навмисних «добратися» до нього й «зжити зі світла». Але Фома — підневільна людина, кріпак, тому й страх пійманого їм порубника цілком пояснимо: «… відпусти, Фома Кузьмич, не погуби.

Ваш-Те, сам знаєш, заїсть у як». У цих словах розкривається жах украй розореного мужика, що тріпотить від однієї думки про жорстокість і жадібність чужого пана. Горе й нестаток звучать у жалібних мовленнях людини, якому «усе єдино — пропадати». Пропадай усе: дружина, діти, здихай всі», — цей лемент душі нікого не може залишити байдужим. Торкає він і серце Фоми, що, розуміючи безпросвітний нестаток селян, по-своєму їм співчуває.

Та і як не співчувати, якщо він сам живе в такій же вбогості, і все багатство його вбогого житла становлять розірваний кожух, одностовбурну рушницю й купа ганчірок у куті. Добре, широке, шляхетне серце відкривається нам у цій суворій небагатослівній людині, коли він відпускає вже зневіреного селянина Так спостережливість і нескінченна любов до простого народу допомогли Тургенєву не тільки повідати нам про прикрості й лиха кріпосної людини, але й розкрити найкращі риси російського характеру