Рецензія на повість ем. Казакевича «Синій зошит» Повість ем. Казакевича «Синій зошит» відразу ж залучила до себе увага читачів і критиків. Насамперед, вона виявилася несподіваної по жанрі. До Казакевича про В. И. Леніна писали багато хто, але це були скоріше революційні добутки. Повість Казакевича теж революційна, теж історична, але не тільки…
Вона найвищою мірою сучасна повість. Будучи певною мірою побутовий, вона у своїй суті — психологічна, філософська повість. Автор поставив перед собою сміливе завдання: показати В. И. Леніна з усіма його роздумами, людськими слабостями, міркуваннями Фактичний матеріал повести гранично стислий. Основний конфлікт — зіткнення, суперечка між Леніним і Зинов’євим Ленін — правдивий, Зинов’єв — лукавий, Ленін — гнучкий, Зинов’єв — «звивистий», Ленін повний рішучості й волі до перемоги, Зинов’єв переляканий У суперечках із Зинов’євим проявляються багато рис характеру Леніна: далекоглядність, гнучкість розуму, переконаність, віра внарод. Ленін все своє життя присвятив справі революції, воно подумував іноді про те, що «по суті, мало дорожить життям Ульянова. Але життя Леніна, вождя самої революційної партії в Росії, випливало, збереже обов’язково…
» Основна суперечка між Зинов’євим і Леніним виник після того, як Зинов’єв прочитав ще не закінчену статтю Леніна «До гасел». Його здивувала й фактично обеззброїла постановка питання про гасла. Але Ленін був настільки тонкий у поні-манії питань політики, що зрозумів: Ради стали придатком контрреволюції, тому гасло «Вся влада Радам!» треба зняти. Але Зинов’єву це здається немислимим: «до цього гасла маси звикли.» Ленін уважає, що масам треба говорити правду навіть тоді, коли це навіть невигідно партії. Тільки тоді маси будуть вірити більшовикам завжди й у всім. Зинов’єв перестає розуміти Леніна, він «слухав Леніна, і його кидало те в жар, то в холод». Відбувається остаточний розрив між ними.
Ленін розуміє, що втрачає ще одного друга, дуже важко переживає це. Казакевич показує його звичайною людиною, зі своїми слабостями, сумнівами. Він думає про те, що «проморгав» коливання товариша, що занадто був упевнений у ньому. Він з болем згадує про те, що втратив багатьох товаришів і от тепер втрачає ще одного. Для нього — це важка втрата, але він розуміє, що розрив неминучий ем. Казакевич показує також напружену роботу. В, И.
Леніна в Розливі, Ленін уважно стежить за роботою з’їзду партії; роздобувши свого заповітний зошит з виписками із творів Маркса й енгельса, весь іде в роботу. Розробляючи теорію диктатури пролетаріату, В. И. Ленін розуміє, що його робота, задумана як внутріпартійна, здобуває широке теоретичне значення Авторові вдалося показати також незвичайну простоту 3. И. Леніна. Незважаючи на свою зайнятість, він дуже чуйний і уважний не тільки до дорослих, але й кдетям.
Надію Кіндратіївну вразили «його простота й незвичайна делікатність, жвавості й товариськість. Її здивував пильний і жадібний інтерес до неї, її чоловікові, її дітям, її денним турботам». Ленін у Казакевича — не тільки політичний діяч, вождь, це простій, чуйна людина Повість «Синій зошит»- психологічна повість. У ній немає скільки-небудь значних і ефектних подій, хоча це давало б великий простір уяві автора З’явившись в 1961 році, повість ем. Казакевича зайняла гідне місце серед інших добутків про Леніна — творів Горького, А. Толстого, Д.
Рида, 3, Виноградской і ін.