Твір по літературі: Рецензія на повість Ф. А. Абрамова «Алька» Віддавна існує два способи відновлення й зміни життя. Один — реформи й революції, другий — шлях морального вдосконалення, самовиховання особистості кожного людини Ф. Абрамов На уроках літератури ми познайомилися з багатьма авторами і їхніми добутками. І кожний добуток відповідало своєму часу. Зміни, які відбувалися в шістдесятих-сімдесятих роках, у першу чергу відбилися в добутках про село з її побутовими, моральними проблемами. У повісті «Алька» Федір Абрамов розкрив істотні проблеми, які хвилюють героя, його почуття, думки. Він майстерно намалював образи своїх героїв, і тому ми бачимо, які зміни відбуваються в суспільстві.
Ми почуваємо переживання автора — він пропускає все происходящее через серце. Важко й нам залишитися байдужими. Абрамов розумів роль «сільської прози», моральні початки цінностей, накопичених багатовіковим духовним досвідом народу. Не випадково Федір Абрамов вибрав героїнею Альку — звичайне сільське дівчисько, що виїхала вгород. У добутках на сільську тему гостро оголюються життєві протиріччя.
Абрамов прагне до ліплення характерів, а не до гострих сюжетних положень. Він велика увага приділяє етичним проблемам, формуванню моральних переконань, заснованих на поданнях про призначення людини, його справи й поводженні. У повісті «Алька» — проблема вибору героєм вірного шляху, свого місця в житті. Алька перебуває в пошуках свого «я». Природно, що в її свідомості відбуваються зміни. І щоб підсилити значимість цих змін, Абрамов малює образи селян. Вони не сприймають нову Альку. Автор прагне з’єднати глибоку правдивість життя зі створенням образів самобутніх героїв. Головній героїні Абрамов протиставляє її колишніх подруг і друзів, тітку Онисію, сільських бабів Знайомство з Алькой відбувається в селі, коли вона приїжджає назад з міста відвідати тітку Онисію й побувати на могилі матері.
З перших рядків автор як би виділяє Альку із загальної сільської юрби. Сільська душою, зовні вона виглядає як міський житель: червоні шовкові штани, біла кофточка із глибоким вирізом на груди, модні туфлі на широкому каблуці, чорна сумочка на ремінці через плече. Алька хоче показати себе, найчастіше перебільшуючи щирі значення. У повісті розкривається конфліктна ситуація, у якій проявляється сила моральних переконань і висота свідомості героя.
Порив почуттів Алі непередбачений. Коли вона виявляється в будинку батьків, неї переповняють емоції й спогади про матір. Алька вирішує залишитися в селі, але, приїхавши в місто за речами, втрачає рішучість. Вона хоче працювати стюардесою, побачити мир, але також вона хоче піти по стопах матері, бути схожої на неї. Я думала, що Алька все-таки залишиться в селі, адже там її корінь, але неї потягнуло в місто.
Може бути, вона думала, що в місті життя її зложиться, збудуться її мрії. У селі до неї ставилися як до чужого. Це, напевно, і переважило в її рішенні виїхати Життя в селі вся на очах. Тому й сором перед селянами був великий, і традиції поваги до старших, праці, порядку були міцніше. Люди почитали совість, сором і честь. Алька показала відсутність сорому перед селянами, коли скинула із себе одяг і пішла купатися голишом, зневага традиціями поваги до старшого (розмова з бабами), скромності, коли Алька на очах в усіх у клубі танцює з усіма робітниками підряд. Все це приводить до того, що люди від її відвертаються. От таке поняття про норму моральності в селян Абрамов — майстер слова!
З якою вірогідністю він зображує побутові деталі, обставини, колоритність мови персонажів. Звертаючись до джерел народного світовідчування, автор використовує фольклор. Абрамов створив целую галерею образів. Автор з тонким почуттям гумору створює образи.
І ми відразу представляємо їх. Федір Абрамов допомагає осмислити глибинні основи характерів (як позитивних, так і негативних). Він використовує внутрішній монолог героїні, щоб яскравіше показати образ Альки, що зломився під вагою обставин, оказавшейся у владі помилкових міщанських прагнень. Життєві протиріччя є засобом розкриття характеру Успадковуючи традиції М. Горького, А. Толстого, М. Шолохова, К. Федіна, Федір Абрамов розвиває тему «сільської прози» і наступність моральних початків.
У цій повісті сполучаються міркування про прекрасні пориви й попусту розтрачених силах, міркування про місце людини в житті. Життя в селі нелегка й зараз. У людей немає культурного дозвілля. Важка робота й пияцтво займають увесь час сільських жителів. А Аля — людин, що шукає високі моральні цінності. Вона не може сидіти на місці й чекати, коли прийде її година. Алька наближає його самотужки.
Вона самовпевнена й повна сил. Мені здається, що Аля все-таки доможеться своєї мети, знайде свою дорогу вжизни.