Рідне село

Рідне село «Мій край рідний, тобі уклін земний» Рідне село Край улюблений! Серцю сняться Скирти сонця у водах місячних Я хотів би загубитися У зеленях твоїх стозвонних. С. Єсенін Сьогодні знаменний день для всіх нас — Алтайському краю сімдесят років. Наш край молодий і дуже гарний. На Алтаї є й густі ліси, і бурхливі гірські ріки, і нескінченні поля. Але одне село мені по-справжньому дорого = це Ребриха. Мені здається, це саме чудове місце на Алтаї й вмире. Я бував у багатьох містах і селах, але коли вертаюся в рідне село, я відчуваю щиросердечний спокій, мені стає приємно й радісно. Наше село — районний центр.

У ньому багато магазинів, машин, гарних і охайних будинків. Щороку тут з’являються нові, один іншого гарніше будинку, і я дуже люблю спостерігати, як росте й поліпшується Ребриха. У нашім селі є традиція: щороку дев’ятого травня й на день села ребрихинци і їхні гості збираються на головній площі й улаштовують свято, на якому всі ходять із радісними особами, веселяться й слухають музику. В 12 годин ночі відбудеться салют Окрема розмова про наш стадіон, одному з найкращих в Алтайському краї. На ньому проводяться районні й крайові змагання. Я граю у футбол у складі спортивного клубу «Зміна». Мій тренер дуже гарний футболіст. Ми пишаємося ним, коли він у складі збірні ветеранів відмінно грає за честь району Другий будинок для мене — школа, тут я проводжу по шоста година щодня. У нас у школі чистота й порядок.

Учні й учителі піклуються про це — миють, забирають, оформляють кабінети й коридори. У нас багато квітів, декоративних подцветочников, які учні роблять на уроках праці. Дуже кривдно, коли хтось по необережності або спеціально що-небудь зіпсує або зламається Говорячи про свій сель, я не можу не сказати про свою вулицю. Це вулиця Ювілейна, вона була утворена в 1979 році на честь двохсотліття Ребрихи. Звідси і її назва. Я народився тут і виріс, граючи із сусідськими хлопцями, тому вважаю свою вулицю найкрасивішої й затишної. На нашій вулиці жив Валерій Маслов, що геройски загинув Вчечне. Для кожної людини, великий він або маленький, знаменитий чи ні, найдорожче — його будинок. Тут він переживає свої невдачі, радується першим перемогам, тут його підтримають, схвалять і похвалять.

Історія кожної людини починається з його будинку, села, району, краю. Тому ювілей краю — це й наше свято. А у свята прийнято говорити про перемоги й досягнення. У нас дуже багато знаменитих людей, якими по праву пишається Алтай. Це й знаменитий майстер-зброяр Калашников, космонавт Титов, письменник Шукшин, артист Золотухин, чемпіонка миру Котова й багато хто, багато хто інші. Своїми справами й людьми — тваринниками, учителями, хліборобами, лікарями — славиться й Ребрихинский район Алтай — моя Батьківщина і я щасливий, що живу тут, разом з усіма відзначаю такий великий ювілей.