Роль прологу в поемі Н. А. Некрасова «Кому на Русі жити добре?»
Багато років життя Некрасов віддав роботі над поемою, що називав своїм «улюбленим дітищем». Матеріал для поеми письменник збирав, по визнанню автора Твір, «по слівцю протягом двадцяти років».
Пролог вийшов у світло в січневій книжці «Сучасника» 1866 року. «Пролог» до поеми «Кому на Русі жити добре» виконує функцію експозиції, тобто знайомить читача із загальним задумом, з фактами, які передують подіями, описаним далі впроизведении.
Вступу в «Пролозі» починаються з казкових, таємничих слів — «У деякому царстві, у деякій державі». З перших слів уже зрозуміло, про яку країну піде мовлення в поемі, ну звичайно про Русь. Зійшлися сім мужиків із сіл — Заплатова, Дирявина, Горелова, Неєлова, Неурожайки. Назви говорять самі за себе: одна — завжди без урожаю, інша — згоріла вщент і так далі. Некрасов неспроста вживає «мовець» назви сіл, а для того, щоб привернути увагу читача до проблеми кріпосного права
Характеристики кожного із семи мужиків говорять самі за себе: вони лаконічні, неспішні. Повільний Пахом, якому треба «згасити» колись виговорити слова, «похмурий, норовливий» Пров. Некрасов порівнює мужиків з биком:
Мужик що бик: втемяшится
У главу, що примха —
Колом її оттудова
Не виб’єш: упирається,
Всяк на своєму коштує!
Автор говорить нам про те, що російський мужик упертий і завзятий у досягненні мети. Всі звичайні буденні заняття залишені — так сильна була загальна турбота, що охопила селян, знайти тих, «кому живеться весело, привільно на Русі».
Тут же, в «Пролозі» починається казковий сюжет. Пахом підбирає птенчика запалого із гнізда, прилітає мати птенчика й просить відпустити. І викуповує птенчика скатертиною — самобранкою. Так Некрасов включив в «Пролог» відразу три казкових мотиви: мовець птаха, викупу й скатертини — самобранки, широко розповсюдженої в російських народних казках. Мужики, споконвіку працьовиті получившие скатертину — самобранку, не просили багатств у чарівної пташки. А, попросили звичайної, скромної, небагатої їжі: хліба, квасу, огірочків
Так починаються подорожі по Русі селян-роботяг, які бажають знайти тих, «кому жити добре на Русі». Коли я почав читати пролог, мене так зацікавила поема, що я не відриваючись прочитав її. Із прологом з поеми «Кому на Русі жити добре», по суті, піде казка. Ми, читачі, входимо в мир реального життя. Але саме пролог увів нас у цей мир більших вимірів — часу й простору.