Російська література кінця 19 — початку 20 століття Поезія кінця 19 століття одержала назву «поетичного ренесансу» або «срібного століття». Поступово термін «срібне століття» стали відносити до тої частини художньої культури Росії, що була пов’язана із символізмом, акмеизмом, «неокрестьянской» і частково футуристичною літературою Літературні напрямки : 1.Реалізм — продовжує розвиватися (Л. Толстой, Чехов, Горький і ін.) 2.Модернізм — від фр. слова «новітній, сучасний».Модерністи вірили в божественну перетворюючу роль, що творить мистецтва Символізм-Літературний художній напрямок, що вважало метою мистецтва інтуїтивне збагнення світової єдності через символи Це перший і самий великий плин модернізму. Початок самовизначенню був покладено Д. С.
Мережковским (1892 рік).Він назвав містичний зміст, символи й розширення художньої вразливості Лідером символізму став став В. Брюсов. АЛЕ символізм виявився неоднародним плином, усередині нього оформилося кілька самостійних угруповань. У російському символізмі прийнято виділяти 2 основні групи поетів : «старші» символісти (Брюсов, Бальмонт, Сологуб, Кузмин, Мерликовский, Гиппиус) і «молодші» символісти(Блок, Білий, Іванов). У видавничому житті символістів існували дві групи : петербурзькі й московські. Це перейшло вконфликт. Московська група (Либер Брюсов) уважали головним принципом літератури — «мистецтво для мистецтва».
Петербурзька (Мережковский, Зиппиус) відстоювали пріоритет религиозно-филосовских пошуків у символізмі. Вони вважали себе справжніми символістами й своїми опонентами вважали декадентами Символ : центральна естетическая категорія символізму Характерно: Багатозначність Повноцінна значимість предметного плану образа Зосередження абсолютного в одиничному Музика : друга по значимості естетическая категорія символізму Відносини між поетом м його аудиторією : поет звертався не до всім, а кчитателю-творцу. Акмеизм — модерністський плин (від греч. вістря, вершина, вищий ступінь, яскраво виражені якості).Цей плин декларувало конкретно почуттєве сприйняття зовнішнього миру, повернення слову його споконвічного не символічного змісту Спочатку своег шляхи акмеисти були близькі до символістів, потім з’явилися об’єднання : 1911 рік — Цех поетів.