Російсько-турецька війна 1768-1774 гг.
Російсько-турецька війна 1768-1774 років була однієї із серії воєн Росії з Туреччиною за вихід до Чорного й Середземному морям
російське купецтво, ЩоРозвивається, прагнуло до портів Чорного моря й до вільного експорту товарів у порти Європи й Азії. Уряд Катерини II прагнуло відкласти військовий конфлікт для рішення інших питань. Але турецький султан розцінив це як слабість Росії. Приводом до початку російсько-турецької війни 1768-1774 гг. послужив Балтський інцидент (за назвою містечка Балту, де турки влаштували погром православного населення, що звернулося по допомогу до російських військ) .
Спроби турков прорватися в глиб Росії були припинені російськими військами під командуванням П. А. Румянцева. Кампанія 1768-1769 гг. закінчилася для турков невдало, не принеся, однак, особливого успіху й російської армії
Перелом наступив в 1770 р., коли воєнні дії розгорнулися на Нижньому Дунаї. Рум’янців одержав ряд значних перемог при Ларге й Кагуле. У цей час російська ескадра під командуванням Г. А. Спиридова вперше в історії зробила перехід з Балтійського моря навколо Європи в східну частину Середземномор’я, при повній відсутності своїх баз на шляху проходження й в умовах ворожого відношення Франції. У результаті вона виявилася в тилу турецького флоту. Успішно переборовши труднощі піврічного плавання, російські моряки розгромили в Середземне море турецький флот. Вирішальної був морський бій у ніч із 25 на 26 червня 1770 року в Чесменской бухті Егейського моря в узбережжя Малої Азії. Російський флот (4 лінійних кораблі, 2 фрегати, 1 бомбардирський корабель і 4 брандери) , зустрівши в Хиосском протоці турецький флот (15 лінійних і 70 інших кораблів) , змусив його відступити в Чесменскую бухту. У результаті сильного артилерійського вогню й атаки брандерів весь турецький флот був знищений. Втрати турков склали» 10 тисяч чоловік, а росіян-11 чоловік
В 1771 р. були блоковані Дарданелли, турецька торгівля в Середземне море була підірвана
Стан російської армії був важким. Не вистачало боєприпасів і озброєння. Катерина II бачила вороже відношення Австрії до конфлікту, на півночі назрівала нова війна зі Швецією. Потрібно було терміново укласти мир. В 1772р. почалися переговори, але умови турков Катерину не влаштовували
В 1773 році російські війська відновили воєнні дії. Суворов взяв міцність Туртукай на південному березі Дунаю; в 1774 році здобув перемогу при Козлудже. Росія мала всі шанси на подальший розвиток успіху, але Катерина II квапилася закінчити війну й направити війська на придушення селянської війни, тому 10 липня 1774 року біля сільця Кучук-Кайнарджи був підписаний мирний договір. Крим оголошувався незалежним від Туреччини, до Росії відійшли Азов, Керч, Кинбурн. На Чорному морі встановлювалася воля мореплавання для російських судів із правом виходу в Середземне море
Пам’ятники міста Пушкіна, присвячені російсько-турецькій війні 1768-1774 гг.
У місті встановлена безліч пам’ятників і монументів на честь тріумфу російської зброї у війні з Туреччиною 1768-1774 гг.
Першим, в 1771 р., піднісся Кагульский обеліск . Цей строгий пам’ятник старовини був споруджений архітектором А. Ринальди на честь знаменної перемоги російських військ 21 липня 1770 року на ріці Кагуле. Напис на бронзовій дошці говорить: » Під предводительством граф а Петра Румянцева Російське воїнство числом 17 тисяч примусило втекти до ріки Дунаю турецького візира Галиль-Бея із силою полторастатисячною » . Однак за іншим даними чисельність російських військ становила близько 17 тисяч піхоти й 5 тисяч кіннот, тобто всього 22 тисячі воїнів
Інший пам’ятник російсько-турецької війни — Морейская колона , присвячена перемозі, здобутої російськими воїнами в 1770 році на півострові Морее в Середземне море. База й капітель колони висічені з білого мармуру, а її завершення — у вигляді обеліска з рострами (носами кораблів) — з рожевого мармуру. На п’єдесталі колони укріплена мідна меморіальна дошка з написом:» В 1770 рік лютого 17 — дня граф Федір Орлів із двома російськими військовими кораблями приплив до півострова Морее в Середземне море в порту Витуло, сухопутні війська висадив на берег і пішов сам у Модану на з’єднання із християнами тоей землі. Капітан Барків зі спартанським східним легіоном взяв Пассаву, Бердони й Спарту; капітан же князь Довгорукий зі спартанським західним легіоном скорив Каламату, Леонтари, і Аркадію, міцність Наваринская здалася бригадирові Ганнибалу. Військ Російських було числом 600 чоловік, які не запитували, чи численні ворог, але де він. У полон турків узято 6 тисяч…»
Як видно, автором цієї колони також є Антонио Ринальди.
Кращим з пам’ятників, присвячених перемогам Росії над Туреччиною у війні 1768-1774 гг. уважається Чесменская колона , споруджена в 1771-1778 роках по проекті архітектора Антонио Ринальди. Колона піднімається з води Великого ставка, у ній втілена ідея морської могутності Росії
Чесменская колона має у висоту» 25 метрів. Вона зроблена з олонецкого мармуру й граніту. Мармуровий стовбур її прикрашений трьома парами ростр. Пам’ятник увінчаний бронзовим орлом, що ламає в пазурах півмісяць. Фігура створена архітектором Шварцем.
На сірому мармуровому п’єдесталі були укріплені бронзові барельєфи трьох вирішальних морських боїв: у Хиосском протоці, у Чесменской бухті й при Митиленах.
Ще один пам’ятник у Єкатерининському парку, присвячений героїчній епопеї російсько-турецької війни 1768-1774 гг., — Вежа-Руїна . Це своєрідне декоративне спорудження робить враження древнього, напівзруйнованого від часу будинку. Вежа побудована в 1771 році по проекті архітектора Фельтена. Задум спорудження відрізняється оригінальністю. Величезний кам’яний стовп у вигляді колони древнього будинку увінчаний альтанкою. На замковому камені висічений напис:» На пам’ять війни оголошеної турками Росії, цей камінь поставлений в 1768 році» .