Російсько-японська війна 1905 року
Наприкінці 19, початку 20 століття мир уже був поділений, і назрівала боротьба за його межу. ДО 1904 року Росія закріпилася в Манчжурии, на Ляодунському півострові, у Кореї. Росіяни не мали до японців ніяких територіальних претензій, вони хотіли удержати тільки те, що в них було
Японія була більше активна на початку війни. Вона прагнула витиснути Росію з економічно й політично вигідних позицій. Японія хотіла захопити весь Далекий Схід, величезну територію до Байкалу, Сахалін, Чукотку
Ще в 1881 році в Росії була прийнята програма будівництва флоту. По цій програмі Росія повинна була побудувати 119 військових кораблів. Близько 40 з них повинні були бути важкі кораблі броненосці, крейсери. По кількості кораблів Росія перевершувала Японію (Росія 119; Японія 89) . Але на Далекому сході Росія мала тільки 63 корабля. До того ж росіяни кораблі сильно програвали по якості. Більшість російських кораблів були застарілих моделей
Військові сили Росії були значно більше, ніж у Японії. ДО 1904 року вона мала 1135-тисячну армію й 3,5 млн. чоловік запасних і ополченців. Уряд Росії не вірило, що маленька Японія першої нападе на Росію, і тому тримало основну масу сухопутної армії в західних і південних границь. Проблема Росії полягала ще й у тім, що вона мала дуже низьку пропускну здатність залізниць і через цього дуже низьку мобільніість армії. За один місяць можливо було перекинути тільки дві дивізії. Тому до початку військових подій Росія зосередила тільки 98000 Японія підготувалася до війни значно краще. Діюча армія Японія нараховувала на той час 143 тисячі солдат і 8 тисяч офіцерів. Армія була навчена німецькими інструкторами й добре збройна. План війни японського командування відрізнявся наступальним характером, передбачав раптовий напад на російський флот і його знищення, потім висадження російських військ у Кореї й у Порт-Артура, швидке захоплення міцності штурмом, розгром російської армії й захоплення КВЖД до прибуття великих російських резервів. Російський план був нечітким, він передбачав оборону Порт — Артура й Владивостока з моря й суши, поступовий відхід російської армії по лінії КВЖД із боями місцевого значення до зосередження великих сил у районі Харбіна. Цей план не враховував стратегічного значення Порт-Артура, переоцінював силу російської Тихоокеанської ескадри, віддавав ініціативу Японії
Однак незважаючи на розгалужену шпигунську мережу, японці недооцінили ні російський флот, ні росіянку армію, і гарнізон Порт — Артура, що привело до затягування війни. Микола явно недооцінював війну з Японією («ми цих макак шапками закидаємо… «) . Росія хотіла війни, але погано до неї готувалася. Тому війна для неї почалася зненацька. 9 лютого Японія зненацька обстріляла торпедами рейд Порт — Артура. Але напад був зовсім бездарно. Промастити по вартий при повних вогнях незахищеному флоту треба було зуміти. У Чемульпо після нерівного бою росіянами моряки були змушені підірвати канонерський човен «Кореєць» і затопити броненосний крейсер «Варяг». 31 березня 1904 року був призначений бойовий вихід флоту. Ескадра початку витягатися на зовнішній рейд. План Макарова полягав у тім, щоб використовуючи сильну берегову артилерію вести бій у дві лінії. Але флагман «Петропавловськ» підривається на своїй (росіянці) міні. Гине адмірал Макаров, художник Верещагін, 628 матросів і 28 офіцерів. Загибель Макарова була непоправна для Порт Артура. На місце Макарова стає Витгефт. Воєнні дії на суші почалися в середині квітня 1904 року. Із за неузгоджених дій командування російські війська зазнавали поразки за поразкою. У результаті до початку травня 1904 року Порт — Артур був відрізаний від Маньчжурії
Стратегічне значення оборони Порт-Артура було величезним. Гарнізон міцності сковував 200-тисячну армію японців, а також майже весь флот. Японці втратили тут 110 тисяч чоловік і 15 бойових кораблів. Оборона Порт-Артура тривала до грудня 1904 року. Місто витримало 6 генеральних штурмів. Але сили були занадто нерівні й місто впало. Падіння міцності дозволило японцям звільнити 3-ю армію, знищити російський флот, захопити 610 знарядь, взяти в полон 32 тисячі чоловік. Падіння Порт-Артура зумовило результат російсько-японської війни. 28 липня 1904 року вийшла з Порт-Артурская ескадра вийшла з порту з метою прорватися у Владивосток. Бій з японською ескадрою тривав з 12 годин дня до ночі. Хоча жоден росіянин ні японський корабель не був потоплений, обидві ескадри одержали численні ушкодження. Половина з російських кораблів повернулася назад у Порт Артур. Для підтримки російських військ був сформований зведений загін кораблів Чорноморського й Балтійського флотів під командуванням адмірала Рожественского. II Тихоокеанська ескадра являла собою збірну солянку кораблів усіх видів
В 1905 році відбулися два самих великих бої у світовій історії: Мукденское на манчьжурских полях, і Цусимское на море. Під Мукденом війська боролися з 5 по 24 лютого й у них брали участь по обидва боки понад 660 тисяч солдатів. Бій закінчився відходом росіянці армій, під час якого вони понесли більші втрати. Японці втратили вбитими, пораненої й полоненими близько 71 тисячі чоловік, а росіяни — близько 81 тисячі. Але російські війська постійно одержували підкріплення, і до серпня 1905 р. чисельність російської армії на Далекому Сході досягла мільйона чоловік. Японія сил для подальшого настання не мала
Після падіння Порт-Артура стала марної мета походу російських ескадр. Наказ міняється. Остаточною крапкою прибуття ескадр ставиться Владивосток. В 1905 році в район воєнних дій прибутку 2-я й 3-я Тихоокеанські ескадри. 15 травня 1905 року в Цусимском протоці російська ескадра була зустрінута японським флотом. Проти 30 бойових кораблів росіян, японці виставили 120 кораблів. Цусимское бій для російських військ було страшним. У бої гине 11 російських кораблів, у тому числі 5 броненосців. А в підсумку всього було потоплено 19 кораблів, 5 кораблів були здані в полон, тільки 3 крейсери прорвалися в нейтральні порти ; у Владивосток прорвався тільки крейсер «Алмаз» і два міноносці. З 14-тисячної команди загинуло більше 5 тисяч
Головної причинами поразки російського флоту в Цусимском бої були величезна перевага сил у японського флоту й величезна техніко-економічна перевага кораблів Японії
У серпні 1905 року між Росією і Японією був укладений Портсмутский мир. Його умови для Росії не були настільки обтяжні, як розраховувала Японія. Японці вичерпали всі людські й матеріальні ресурси, воювати вони далі не могли. Її перестали підтримувати Англія й США, що відмовили їй у нових позиках. За умовами Портсмутского миру Росія передавала Японії частина Ляодунського півострова, південну половину Сахаліну, частина залізниці. Японські рибалки одержували право рибного лову уздовж росіян берегів
С П И С О К Л И Т Е Р А Т У Р и:
В. Г. Тюкавкин, В. А. Корнілов «Історія СРСР. 1861 — 1917» підручник для педагогічних інститутів. Изд. «Освіта» 89г.
«Історія СРСР XIX початок XIX в. » Москва, Вища школа 81г.
Матеріали лекцій по Історії Росії, НГУ.