Сергій Олександрович Єсенін
Творчість Сергія Олександровича Єсеніна, неповторно яскрав і глибоке, нині міцно ввійшло в нашу літературу й має величезний успіх у численного радянського й закордонного читача. Вірші поета повні серцевої теплоти й щирості, жагучої любові до безмежних просторів рідних полів, «невичерпний сум» яких умів він так емоційно й так лунко передати
У нашу літературу Сергій Єсенін увійшов як видатний лірик. Саме в лірику виражене все, що становить душу есенинского творчості. У ній повнокровна, що іскриться радість юнака, заново відкриваючий дивний мир, що тонко почуває повноту земної принадності, і глибока трагедія людини, що занадто довго оставались в «вузькому проміжку» старих почуттів і поглядів. І якщо в кращих віршах Сергія Єсеніна — «повіддя» самих таємних, самих інтимних людських почуттів, вони до країв наповнені свіжістю картин рідної природи, то в інших його добутках — розпач, тлін, безвихідний смуток. Сергій Єсенін насамперед — співак Русі, і в його віршах, по-російському щирих і відвертих, ми відчуваємо биття неспокійного ніжного серця. У них «російський дух», у них «Руссю пахне». Вони вбрали в себе великі традиції національної поезії, традиції Пушкіна, Некрасова, Блоку. Навіть у любовній ліриці Єсеніна тема любові зливається з темою Батьківщини. Автор «Перських мотивів» переконується в неміцності безтурботного щастя вдалині від рідного краю. І головною героїнею циклу стає далека Росія: «Як би не був гарний Шираз, він не краще рязанських роздоль». З радістю й гарячим співчуттям зустрів Єсенін Жовтневу революцію. Разом із Блоком, Маяковським він без коливань устав на її сторону. Добутку, написані Єсеніним у той час(«Перетворення», «Инония», «Небесний барабанщик») , перейняті бунтарськими настроями. Поет захоплений бурою революції, її величчю й рветься до нового, до майбутнього. В одному із творів Єсенін викликував: «Мати моя батьківщина, я-більшовик! » Але Єсенін, як він сам писав, сприйняв революцію по-своєму, «із селянським ухилом», «більше стихійно, чим свідомо». Це наклало особливий відбиток на творчість поета й багато в чому визначило його подальший шлях. Характерні були подання поета про мету революції, про майбутнє, про соціалізм. У поемі «Инония»він малює майбутнє як якесь + ідилічне царство селянського благополуччя, соціалізм здається йому блаженним «мужицьким раєм». Такі подання позначилися й в інших творах Єсеніна того часу: Бачу вас, злачние ниви, Із чередою буланих коней
З дудкою пастушачої у вербах Бродить апостол Андрій
Але фантастичним баченням мужицької Инонии, природно, не призначено було збутися. Революцію очолював пролетаріат, село вів за собою місто. «Адже йде зовсім не той соціалізм, про яке я думав», — заявляє Єсенін в одному з листів того часу. Єсенін починає проклинати»залізного гостя», що несе загибель патріархальному сільському укладу, і оплакувати стару, що йде» дерев’яну Русь». Цим і пояснюється суперечливість поезії Єсеніна, що пройшло складний шлях від співака патріархальної, жебрачці, знедоленій Росії до співака Росії соціалістичної, Росії ленінської. Після поїздки Єсеніна за кордон і на Кавказ у житті й творчості поета відбувається перелом і позначається новий період. Вона змушує його міцніше й сильніше полюбити свою соціалістичну батьківщину й по-іншому оцінити все, що в ньому відбувається. «… Я ще більше закохався в комуністичне будівництво», — писав Єсенін після повернення на батьківщину в нарисі «Залізний Миргород». Уже в циклі «Любов хулігана», написаному відразу ж по приїзду через границю, настрою розгубленості й безвихідності переміняються надією на щастя, вірою в любов і майбутнє. Прекрасний вірш «Замталася пожежа голубой… «, повне самоосуду, чистої й ніжної любові, дає ясне подання про нові мотиви в лірику Єсеніна: Замталася пожежа голубой, Забулися рідні далися
У перший раз я запік про любов, У перший раз відрікаюся скандалити. Був я весь-як запущений сад, Був на жінок і зелие ласий. Разонравилось співати й танцювати И втрачати своє життя без оглядки. Творчість Єсеніна-Одна з яскравих, глибоко хвилюючих сторінок історії радянської літератури. Відійшла в минуле епоха Єсеніна, але його поезія продовжує жити, будячи почуття любові до рідного краю, до всього близького й різному. Нас хвилює щирість і натхненність поета, для якого найдорожчим на всій планеті була Русь