Зрозумів гірку істину відразу
Тільки юнак-геній тоді,
Произнесший безсмертну фразу:
«У цей час, коли…»
9 Рядка з вірша В. Г. Бенедиктова «Сучасна молитва», надрукованого в його збірнику «Нові вірші» (1857). Див. іронічну рецензію Добролюбова на цей збірник в «Сучаснику», 1858, No I.