Твір по літературі: Шляхи, які не вибирав Обломов Роман «Обломов» був написаний И. А. Гончаровим в 1859 році й негайно ж привернув увагу критиків поставленими в ньому проблемами. Російська революційна демократія в особі Н. А.
Добролюбова оцінила роман Гончарова як щось «більше, ніж просто вдале створення сильного таланта». Вона побачила в ньому «добуток російського життя, знамення часу». Так була визначена виняткова злободенність гончаровского роману. І в ті ж роки досить авторитетними сучасниками були висловлені судження, що оцінювали «Обломова» як добуток, якому має бути довге життя. Сьогоднішня напружена увага й пильний інтерес до нього театру й кінематографа, читачів і дослідників, включення роману в сферу споровши про недавню історію й проблеми майбутнього — пряме підтвердження пророчих передбачень техлет.
У чому ж секрет цього роману? Видимо, у тім, що Гончаров як геніальний художник зумів розкрити типово національне, близьке всім нам явище. Явище, що стало символом, ім’ям загальним. Це явище — обломовщина Хто ж він — Ілля Ілліч Обломов? Життя, схожа на сон, і сон, схожий на смерть, — от доля головного героя роману й багатьох інших персонажів. А за межами добутку читач бачив ще безліч обломових.
Трагізм роману Гончарова саме у звичайності подій, що відбуваються. Добра, недурна людина, Обломов лежить на дивані в зручному домашньому халаті, а життя йде безповоротно. Чудесна дівчина Ольга Іллінська, що полюбила Обломова й марне питавшаяся врятувати його, запитує: «Що загубило тебе? Немає ім’я цьому злу…» «Є… «Обломовщина»», — відповідає наш герой Царство кріпак Росії — от джерела обломовской апатії, бездіяльності, страху перед життям. Звичка одержувати всі даром, не прикладаючи до цього праці, — основа всіх учинків і образа дій Обломова.
Та й не тільки його одного Тепер спробуємо на мінуту уявити собі, від чого відмовився Обломов і в якому напрямку могла б піти його життя Уявимо собі інший хід сюжету роману. Адже багато сучасників Обломова, що виросли в таких же умовах, переборюють їхній пагубний вплив і піднімаються до служіння народу, Батьківщині. Уявимо собі: Ользі Іллінською вдається врятувати Обломова. Любов їх з’єднується в шлюбі. Любов і сімейне життя перетворюють нашого героя. Він стає раптом діяльним і енергійним. Розуміючи, що кріпосна праця не принесе йому більших вигід, він звільняє своїх селян. Обломов виписує через границю новітню сільгосптехніку, наймає сезонних робітників і починає вести своє господарство по-новому, по-капиталистически.
За короткий строк Обломову вдається розбагатіти. До того ж розумна дружина допомагає йому в підприємницькій діяльності Уявимо собі інший варіант. Обломов «пробуджується» від сну сам. Бачить своє мерзенне животіння, бідність своїх селян і «іде в революцію».
Бути може, він стане видним революціонером. Його революцион ная організація доручить йому дуже небезпечне завдання, і він його успішно виконає. Про Обломове напишуть у газетах, і ім’я його довідається вся Росія Але це все фантазії… Змінити роман Гончарова не можна. Він написаний очевидцем тих подій, що отразили час, у якому жив.
А це був час напередодні скасування кріпосного права. Час очікування змін. У Росії готувалася реформа, що повинна була круто змінити хід подій. А поки тисячі поміщиків експлуатували селян, думаючи, що кріпосне право буде існувати вічно.
Дотепер роман Гончарова «Обломов» зберіг свою привабливість як добуток високого морального пафосу, нещадної авторської відвертості, справжнього гуманізму