Слово об полицю Игореве
Поема «Слово об полицю Игореве» — видатний добуток у давньоруській літературі. За зовнішньою формою є поемою. Невідомий автор створив поему в XII столітті. Автор з’єднав російську усну поетичну форму вираження із грецької письмової
Сюжетна лінія поеми Слово об полицю Игореве така. Князь Ігор, що правив у невеликому містечку Новгороді-Сіверському, почав похід зі своїм сином, племінником і броатом Всеволодом. Похід був невдалим, їх взяли в полон кочівниками. Незабаром Ігорю вдалося бігти.
Князь Ігор ставив перед собою в цьому поході не особисті, а державні цілі:
…запалив серце мужністю,
Сповнився ратного духу
І спрямував
Свої хоробрі полки
На землю Половецьку,
За землю Росіянку
Сепаратний похід Ігоря проти половців був невдалим. Але загальросійський задум мав в основі не вотчинний патріотизм, а державний. До бою відбулося сонячне затьмарення, а по язичеському поверию це ибло поганим знаком. Варто помітити, що від прийняття Руссю християнства вже пройшло 200 років, але роздробленість не зміцнювала дух народу, вона супроводжувалося зменшенням впливу християнської й посиленням язичества. Ігор розуміє зміст «небесного» пророцтва, але вперто йде до мети. (У той час щира причина затьмарення була загадкою.)
У першому бої росіяни здобули перемогу з порівняно малим загоном половців:
У п’ятницю, на світанку,
Розметали вони
Нечестиві
Полки половецькі…
Трофеї Ігоря: один червоний прапор, біла корогва, червоний бунчук, срібне ратище. От і всі! Виходить, невеликі були сили половецькі
Атака основних сил половців була занчительно могутніше. У той ранок Сонце знову виявило грізне попередження — криваві зорі, блискавки. Рух половецьких військ уподібнено напливу чорних хмар:
Б’ються
День,
Б’ються
Другий,
На третій,
До полудня,
Упали
Прапори росіяни
Росіяни билися з хоробрістю имужеством. Символом їхньої стійкості й непохитності став князь Всеволод, що вподібнюється дикому туру-туру-бикові-турові. Слово «тур» у давньоруській мові означало зубра. Зубр славився міццю, люттю
Автор відзначає Всеволода, як відмінного бійця, але поганого полководець^-полководця-князя-полководця. Щоб з’ясувати суперечливість дій Ігоря, поет звертається до історії. Ігор продовжує політику протистояння з Києвом, політикові його діда князя Олега. Але Ігор воює й проти половців, а не разом з ними проти росіян князів. Природа вболіває про загибель воїнів:
Никне трава
від горя,
Дерева в скорботі
До землі схилилися
Протиставлення походів Святослава й Ігоря розвиває в поемі Слово об полицю Игореве ідею символу «Десять Соколов». Тільки після об’єднання всього російського народу, Русь стане грізною силою й переможе своїх войовничих ворогів, забезпечить мирне життя без війни
Поет повідав нам правдиве оповідання про страшні події на Каяле. Він призиває до єднання російського народу
Образ самого поета в добутку «Слово об полицю Игореве» чітко виникає перед нами з його трактування подій. Це російський патріот, далекоглядний і глибоко розуміюча суть подій. Він об’єктивний. Поет майстерно володіє словом
Поет завжди думає про мирне життя для простого народу. Він мріє про світ, серед російських князів, про їхнє об’єднання, перемогу над ворогами й спокійної, мироной життя