СМІЯТИСЯ ВЖЕ НЕ ХОЧЕТЬСЯ (про мову наукових публікацій)


Н. Васильєва

СМІЯТИСЯ ВЖЕ НЕ ХОЧЕТЬСЯ
(про мову наукових публікацій)

Давно збиралася написати вам, оскільки проблеми грамотності письмового мовлення хвилюють мене, до того ж я маю до них відношення за родом діяльності. Незважаючи на те, що в мене зовсім не філологічне, а фармацевтичне утворення, мені довелось кілька років проробити в посаді редактора в Алтайському державному медичному університеті, іноді подрабативая також підготовкою до печатки книг інших вузів.

У порівнянні з тими текстами, що мені довелося прочитати за ці роки, шкільні твори можуть здатися літературною досконалістю. У всякому разі, юним, недосвідченим і нерозумним школярам якоюсь мірою пробачно робити помилки — вони адже ще вчаться. Але коли наукові статті, монографії й дисертації пишуться варварською мовою, а їхні автори, дядьки й тітки з вищим утворенням і вченими ступенями, не мають ні найменшого поняття про російську граматику — це суперечить всім законам здорового глузду й викликає протест. Сміятися вже не хочеться.Я майже ніде, ні в пресі, ні в Інтернеті, не зустрічала критичних висловлень щодо мови наших наукових публікацій. Тим часом грамотний науковий текст, спрямований до друку, — виняткова рідкість; так, бездоганно правильний текст автореферату дисертації зустрівся мені єдиний раз за багато років.Гадана технологічна простота виготовлення друкованої продукції відкрила зелену вулицю безлічі халтурно зроблених книг, редакційна підготовка перестала вважатися обов’язкової. Але це лише одна сторона проблеми.

 Друга, як я вже сказала, — вихідна якість самих текстів. Деякі автори в розмові із мною відверто бравірували своєю безграмотністю й не розуміли мого збурювання. Ніхто не дивується, коли кандидат наук пише «косьвенний» і тільки хихикає у відповідь на зауваження. Цю же даму-кандидата мені коштувало великої праці переконати (та й чи вдалося?), що вираження «фармакопея регламентує застосовувати цей метод для…» — неправильне. Вона вважала, що конструкція «регламентує щось робити» цілком природна.Дуже часто фахівці не мають поняття про вірне написання термінів, якими користуються щодня. Хірурги плутаються в анатомічній термінології, усе без винятку медики неправильно пишуть найменування лікарських препаратів, назви мікроорганізмів т.п.

Ситуацію в РИО медуниверситета, коли я там працювала, почасти рятувало те, що я знала медичну, біологічну й хімічну термінологію й розуміла зміст текстів, що перевіряються. Будь на моєму місці теперішній редактор-філолог, 9 помилок з 10 попадали б до друку непоміченими. Але на всі видавництва не напасешься редакторів з естественнонаучним (пишу це слово не за новими правилами, а так, як було прийнято завжди!) утворенням, так редактор і не повинен підмінювати автора в сфері його професійної компетенції.Широке поширення одержала публікація текстів «в авторській редакції». Насправді треба б писати «з авторськими помилками», тому що ніякої авторської редакції в дійсності не існує. Пишуть так, як взбрело в голову, не удосуживаясь хоча б раз перечитати власний текст, а якщо й перечитують, то не відчувають його кострубатості.Начальство нашого вузу теж не бачило ніякої необхідності в ретельній підготовці текстів до публікації. Наш маленький колектив був для нього більмом на оці, і нас змусили піти, щоб ми не плуталися під ногами й не заважали друкувати все, що приносять напівутворені медики, а потім продавати цю літературу студентам і класти виторг у кишеню. Висока якість і вигода виявилися несумісні.

Характерно, однак, те, що нікому не спало на думку: випускати книги, написані на тарабарском мові, — ганьба для авторів і для вузу в цілому. Те, що безграмотне мовлення, хоч письмова, хоч усна, є симптомом загальної низької культури й ознакою невміння мислити, — далеко не очевидний факт для нинішньої інтелігенції.Я продовжую займатися тим же, чим займалася, хоча номінально й не є редактором, як і раніше перекладаю статті з тарабарского на росіянин, і на жодній книзі, підготовленої мною (я займаюся також версткою й технічним редагуванням), не буде стояти позначка «друкується в авторській редакції». Я відповідаю за якість. Але союзників у мене щось обмаль.