Сни як відбиття реального й підсвідомого життя Раскольникова
Одна з особливостей роману «Злочин і покарання» полягає в тому, що для розуміння внутрішнього миру Раскольникова Достоєвський дає опис його снів. Сни Раскольникова не тільки служать засобом характеристики персонажа, але й мають важливе композиційне значення, тому що виникають у момент найвищої розумової напруги героя і як би завершують один з етапів його ідейних шукань
Перший сон сниться Раскольникову до злочину. У ньому розповідається про те, як на його очах п’яні мужики на смерть забили стару конячку. У той час Родіонові Раскольникову було всього сім років, і це зробило на нього жахливе враження. Ці сни, як відбиття Реального й підсвідомого життя миру, про необхідність виправити його, але в той же час як би вказівка понад героєві на те, що насильство й жорстокість неприпустимі. І ще цей сон підкреслює несумісність задуманого їм злочину з такими рисами його характеру, як сострадательность і ніжність
І все-таки Розкольників робить убивство.
Після вбивства він згадав про цей сон і про свої передчуття
Другий сон сниться Раскольникову вже після вбивства й після відвідування їм поліції. Він начебто наяву чує, як квартальний наглядач Ілля Петрович страшно б’є господарку квартири, де він живе. Сам по собі сон про господарку — відбиття реальності: Розкольників думає про неї й боїться з нею зустрічі, оскільки повинен їй. А те, що господарку б’ють,- відбиття того безмежного жаху, у якому він перебуває після вбивства
Після допиту в Порфирія Петровича до Раскольникову додому приходить якась дивна людина й, ні слова ні говорячи, іде
Розкольників іде слідом за ним. Той називає його вбивцею. Тихим, ослабілим кроком, із тремтячими коліньми і як би жахливо змерзлий, вернувся Розкольників назад і піднявся у свою комірку. Він зняв і поклав кашкет на стіл і мінут десять стояв нерухомо. Потім він у безсиллі ліг на диван і заснув хворобливим сном
Йому сниться ще більш жахливий сон: він знову йде за тим дивною людиною й наприкінці приходить у квартиру баби процентщици, що він убив. Раптом він бачить, що баба сидить у куті кімнати. Він знову намагається вбити її, але вона сміється над ним. Отут він бачить, що оточено людьми з усіх боків. Виходить Сни, як відбиття реального й підсвідомого життя Раскольникова.
Вулиця, людина, за яким він іде, баба, її квартира, місяць на небі — все це взято з реального життя. А сміх баби й люди в її квартирі — наслідок страху перед покаранням і думки Раскольникова про те, що він «не бабу вбив, а себе вбив», тобто поставив себе в ще більш жахливе положення
Четвертий сон Раскольникова — результат його міркувань про доконаний. Йому приснилося, що з’явилися трихіни, що заражають людей.. Кожний заражений уважав самого себе абсолютно правим, а інших — неправими. Люди ні в чому не могли погодитися один з одним і винищили друг друга
Це євангельський сон Раскольникова має глибокий символічний зміст. Письменник указує нам на страшну небезпеку індивідуалізму, що може привести до забуття всіх моральних норм і понять, всіх критеріїв добра й зла
Трагедія Раскольникова — це трагедія однієї душі. Але що відбудеться, якщо перехід ідеї на вулицю відбудеться не в межах однієї самосвідомості, а в процес будуть залучені двоє, троє, сто тисяч? Достоєвський переосмислив епізод про зцілення біснуватого Христом, додавши йому символічний і філософський зміст: хвороба біснування й божевілля, що охопила Росію й увесь світ,- це індивідуалізм, гордість і свавілля
«Урятуватися в усьому світі змогли тільки кілька людей, це були чисті, вибрані, призначені почати новий рід людей і нове життя, обновити й очистити землю, але ніхто й ніде не бачив цих людей, ніхто не чув їхні слова й голоси».
І ще цим сном Достоєвський попереджає про те, що буде, якщо у світі восторжествує індивідуалістична теорія Раскольникова, що затверджує право на пролиття крові по совісті заради якоїсь ідеї. Достоєвський показує, що ця точка зору невірна, тому що нікому не дане право ділити людей на гідні жити й невартих, на владарів і тварин тремтячих. Ніяка теорія не коштує того, щоб за неї вбивати людей