Соколів В. Д. Вічні сюжети
Р. Киплинг. «Кім» Р. Киплинг. «Кім»
Джерело: Література Освіти )»великій грі», що ведуть спецслужби обох держав. У центрі оповідання —і доля одного з таких агентів напівірландця, напівіндійця маленького Кіма. Роман чудовий деталізованим зображенням Індії, її народів, звичаїв, релігії, які Киплинг, проведший там багато років, у т.ч. дитинство, прекрасно знав.) журналах, і в тому ж році вийшла окремим виданням, постачена ілюстраціями Локвуда Киплинга, батька письменника. Особливий смак публікаціям надавало те, що багато подій пов’язані із залізницею поблизу Лахора, що тоді тільки що будувалася, але знання Індії допомогло письменникові з такими подробицями відтворити її, начебто він бачив власними очами.)»Кіма», наприклад, рада з газети «молодим дівчинам не вихід заміж занадто рано, але й не баритися».
Критика одностайно зустріла роман схваленням, і ця єдність триває дотепер. Правда, похвали похвалами, а якось відразу на книгу ліг хрестоматійний глянець і в живу літературну полеміку вона не потрапила (чого не скажеш про фігуру самого письменника). Звичайно, окремі саркастичні стріли в письменника попадали. Д. Оден в 1940 г назвав «жахливого старого Киплинга» імперіалістом, а його книги «джерелом безлічі дешевих позолочених розваг». Кім же він однозначно зарахував до шедеврів підліткової літератури, «коли почуття киплять, а розум життя (se) не прокинувся».
Горезвісний Салман Рушди читав Киплинга з «захватом, відторгненням і замішанням», а щодо «Кіма» висловився, що роман у зримих образах показує, що Пакистан набагато ближче до Європи, чим це прийнято думати
От ще одне відкликання. Американський критик Р. Джарри (1943), захоплюючись майстерністю відтворення в «Кімі» Індії писав: «Якби Киплинг написав інструкції, як зробити ліжко з лікарняними кутами (?? що це таке, не зовсім зрозуміло), я б прочитав цю інструкцію із задоволенням». Ноел Аннан в 1959 році писала, що Киплинг зробив величезне «безмоговое » вплив на історію ідей сучасного миру, маючи на увазі, що самі киплинговские стиль і образність, так само сильно впливає на ідеологію, як сформульовані ідеї філософів
«Кім» був одним з перших чисто «шпигунських» романів і вплинув на розвиток цього жанру. Д. Итон в 1929 г випустив два дуже популярних романи «Лантухи з візком» і «Лантухи й слон», які відверто відтворювали характери й сюжетні схеми Киплинга.) —і все це протистоїть, іноді допомагає, мужньому, прямому як ціпок англосаксові
Взагалі киплинговский сюжет розбився на дві групи послідовників
Менша сприйняла філософію роману, участь у Великій грі, де немає правих і винуватих, а є якась містична недосяжна, але притягальна ціль-таємниця. У такому стилі писали П. Андерсон («Гра імперії») і Дж. Мастерс («Лотус і вітер»). Навіть сам термін «більша гра» був уперше уведений Киплингом для позначення тотального протистояння англосаксонської раси й Росії, і, до речі, не вийшов з не тільки літературного, але й политико-попсового жаргону до цих пор
У романі Мастерса герой, спустошений життєвими безладдями, знаходить сенс існування в безіменному служінні вищої мети. Роман напханий міркуваннями про долю, покірність долі й всієї іншої східної дребеденью. І все це в стилі багатосторінкових міркувань, зіставлень, философирования. Віддається данина й загадкової (треба думати, у своєму раздолбайстве) слов’янській душі
Друга ж група послідовників, не мудруючи лукаво, зосередилася на чисто авантюрній стороні жанру: зрештою обивателеві-читачеві й глядачеві всі ці навороти з філософією й «великою грою» абсолютно далекі. Особливо тут превстигли численні творці подвійного агента Кіма Филби, уже саме ім’я якого вказує на генетичний зв’язок цього образа з романом Киплинга. Кім Филби скрізь, де Англії/Америці погано (в 1949 г він, дотримуючись велінь часу перейшов у ЦРУ) і він скрізь бореться з комуністичним режимом. Дивно, але навіть Бродський у цьому безпонтовом образі знаходить якісь ідеї й ідеали: нічого не поробиш, Нобелівську премію за так не дають —і потрібно відпрацьовувати
У численних «шпигунських» інтерпретаціях сам Кім також не забувається. В 2004 вийшов роман Л. Кинга, де вже Шерлок Холмс і Марі Рассел (інший популярний персонаж шпигунської серії) в 1924 виручають із лиха вже повзрослевшего, але все на службі Британської імперії Кіма. Кім як головний герой з’являється в серії романів Т. Н. Мурари, що в 1980-х продовжив і розвив пригоди киплинговского героя
«Кім» екранізувався багато разів: найбільш відомі екранізації 1950 і 1984 років, але ніяких особливих лаврів киплинговский агент на цьому поприщі не здобув, хоча необхідний комерційний успіх і зібрав
В 1977 році американський критик Ирвин Хоук, захоплюючись Киплингом писав у змісті, що історія Заходу, Росії й Сходу ще не закінчена, і час Киплинга ще прийде. А от не треба би.