Татаро-монгольська держава
Російська держава, утворена на границі Європи з Азією, що досягла свого розквіту в 10 — початку 11 століття, на початку 12 століття розпалося на безліч князівств. Цей розпад відбувся під впливом феодального способу виробництва. Особливо послабилася зовнішня оборона Російської землі. Князі окремих князівств проводили свою відособлену політику, уважаючись у першу чергу з інтересами місцевої феодальної знаті й вступали в нескінченні міжусобні війни. Це привело до втрати централізованого керування й до сильного ослаблення держави вцелом.
На початку 13 століття в Центральній Азії утворилася Монгольська держава. По ім’ю одного із племен, ці народи називали також татарами. У наслідку всі кочові народи, з якими Русь вела боротьбу, сталі називати монголо-татарами. В 1206 році відбувся з’їзд монгольської знаті — курултай, на якому вождем монгольських племен був вибраний Темучин, що одержав ім’я Чингиз-Хан (Великий хан) . Як і в інших країнах, на ранній стадії розвитку феодалізму, держава монголо-татар відрізнялося силою й монолітністю. Знати була зацікавлена в розширенні пасовищ і організації грабіжницьких походів на сусідні землеробські народи, які перебували на більше високому рівні розвитку. Більшість із них, як і Русь, переживало період феодальної роздробленості, що значно полегшувало здійснення завойовницьких планів монголо-татар. Свої походи монголо-татари почали із завоювання земель сусідів. Потім вторглись у Китай, скорили Корею й Середню Азію, розбили союзні сили половецьких і російських князів на ріці Калке. Розвідка боєм показала, що вести загарбницькі походи на Русь і її сусідів можна лише шляхом організації загальмонгольського походу на країни Європи. На чолі цього походу став онук Чингиз-Хана — Батий, що одержав від свого діда в спадщину всі території на заході, «куди ступить нога монгольського коня». В 1236р. монголо-татари опанували Волзькою Болгарією, а в 1237р. підкорили кочові народи степу. Восени 1237р. основні сили монголо-татар перейшовши Волгу, зосередилися на ріці Воронеж, націлившись на російські землі. «Прийшла нечувана рать, безбожні моавитяне, називані татари, їх же ніхто не знає, хто вони й звідки прийшли, і який мова їх, і якого плем’я вони, і що за віра їх. І кличуть їхні татари. А інші товорят таурмени, а інші печеніги. » Із цих слів починається літопис про навалу татаро-монгол на російську землю. В 1237р. першому удару піддалася Рязань. Володимирський і чернігівський князі відмовили Рязяни в допомозі. Битва була дуже важкою. 12 разів виходила російська дружина з оточення, 5 днів трималася Рязань. «Один рязанец бився з тисячею, а два — з десятьома тисячами» — так пише про цю битву літопис. Але перевага в силах у Бату-Хана був великий, і Рязань упала. Все місто було зруйновано й всі жителі були винищені. Ординці залишали за собою тільки попелище. » І пішов цар Батий на Суздаль і на Владимир, збираючись росіянку землю зачарувати, і віру християнську викорінити, і церкви божии дощенту розорити. » Бій володимиро-суздальського війська з монголо-татарами відбулося в м. Коломни. У цій битві загинуло володимирське військо, визначивши долю Північно-Східної Русі. У середині січня Бату-Хан займає Москву, потім, після 5-денної облоги — Володимир. Після узяття Володимира Батий розчленовує своє військо на кілька частин. Всі міста на півночі, крім Торжка, здалися майже без бою. «Тоді ж пішли безбожні від Торжка Селигерским шляхом і сікли всіх людей як траву, за 100 верст до Новгорода. Новгород же бог зберіг і свята Софія». Після Торжка Бату-Хан не йде на Новгород, а повертає на південь. Він прочісує всю територію Русі, застосовуючи тактикові мисливської облави. Крапкою збору ханських військ було оголошене місто Козельск. Козельск тримався 7 тижнів, і витримав генеральний штурм. Батий же взяв місто й не пощадив нікого, перебив усіх аж до грудних дитин. Бату-Хани наказав зруйнувати місто дощенту, переорати землю й засипати це місце зіллю, щоб це місто більше ніколи б не відроджувався. На своєму шляху, Батий знищував всі, у тому числі й села, як головну продуктивну силу на Русі. В 1240 році, після 10-денної облоги Києва, що закінчилася узяттям і повним розгарбуванням останнього, війська Бату-Хана вторгаються в держави Європи, де наганяють жах і страх на жителів. У Європі було заявлено, що монголи вирвалися з пекла, і всі чекали кінця світу. Але Русь як і раніше пручалася. В 1241 році Бату вертається на Русь. В 1242 році Бату-Хан у низов’ях Волги, де ставить свою нову столицю — Сарай-Бату. Ординське ярмо встановилося на Русі до кінця 13 століття, після державотворення Бату-Хана — Золотої Орди, що простиралася від Дунаю до Іртиша. Монголо-татарська навала нанесла велику втрату російській державі. Був нанесений величезний збиток економічному, політичному й культурному розвитку Русі. Запустіли й прийшли в занепад старі землеробські центри й ніколи освоєні території. Масовим руйнуванням піддалися російські міста. Спростилося, а часом і зникли багато ремесел. Десятки тисяч людей були вбиті або викрадені в рабство. боротьба, Що Не Припинялася, що вів російський народ із загарбниками, з