Таємниці твору пушкіна

Твір по літературі: Таємниці твору пушкіна Це питання розпадається на дві: причини програшу й механізм здійснення цього вироку Серед можливих причин того, що Германн програв, незважаючи на знання таємниці трьох карт, можна назвати наступні. По-перше, з того, що графиня продала душу дияволові може випливати, що вона, допомагаючи своєму новому володареві — Дияволові, назвала Германну свідомо неправильні карти для того, щоб одержати його душу, не платячи за це. Цю версію підтверджує й те, що графиня прийшла до Германну «виконати його прохання» «не зі своєї волі». По-друге, ділячись із героєм таємницею, вона зробила застереження: «…з тим, щоб ти женився на моїй вихованці Лизавете Іванівні…». Германн же зовсім не збирався женитися на Лізі. За цього графиня, обретшая здатність розглядати душі людей, і покарала нашого героя.

По-третє, можливо, що таким досить своєрідним способом Бог намагався врятувати душу Германна від влучення до свого супротивника, швидше забравши її до себе (цей спосіб чимсь нагадує зрадництво Христа Іудою, що намагався, на мій погляд, самим вірним способом відгородити свого вчителя від псевдолюбящих його людей). Механізм такої дивної помилки може бути наступної. По-перше, Германн міг нервувати й просто переплутати карти. Але ця версія є малоправдоподобной.

По-друге, карту, уже відкладену Германном, могли підмінити «темні сили». І третьої, найбільш складної технічно, версією є наступна. Ці «темні сили» якимось образом діяли на Германа так, що дама йому бачилася тузом. І тільки після того, як талья була програна, і Диявол зробив свою брудну справу, наш герой побачив помилку, що так дорого йому коштувала Ще одним варіантом розвитку подій могло служити наступне. Існувало Щось, що могло якимось образом впливати на життя людей.

Саме це Щось «ощасливило» таємницею Сен-Жермена, графиню й Чаплицкого. Коли це Щось довідалося про можливість того, що ще хто-небудь (у цьому випадку — Германн) довідається таємницю, то воно вирішило, що вже досить людей збагатилося завдяки цьому й змінило умови розіграшу карт. Воно повідомило графиню про зміну, але не пояснило нові правила. Коли власниця таємниця говорила Германну про неї, вона не була цілком упевнена в правильності тактики, але, піддавшись угодам на грані погроз нашого героя, вона навмання змінила правила.

Як видно, вона не вгадала. На користь цієї версії говорить те, що Графиня й Чаплицкий ставили карти одну за іншою, у той час як Германну було сказано: «Трійка, сімка й туз виграють тобі сряду, — але для того, щоб ти в добу більше однієї карти не ставила й щоб у все життя вже після не грав». Таємниця самого Пушкіна Виникає природне запитанння: а чому, властиво, Олександр Сергійович Пушкін узявся написати такий своєрідний добуток? Спробуємо відповісти на це питання.

Відразу необхідно відзначити, що «Пікова дама» написана в 1833 році, тобто вже не юним письменником. Можливо, цей добуток стало продовженням дослідження поводження людини під впливом зовнішніх факторів. Ще одним добутком, що ставить цю проблему, є «Мідний вершник». Але «Пікова дама» цікавіше з погляду розмаїтості сюжетних ліній і проблем, ніяк не менш складних, що знайшли відбиття в добутку. В «Євгенію Онєгіні» автор убиває Ленского, мотивуючи це зумовленістю долі героя. Чому ж тоді він залишає в живих Германна? Можливо, уже працюючи над добутком, Пушкін сам зацікавився не зовсім пересічним персонажем і вирішив простежити його долю Правда, можливо й таке, що «Пікова дама» була своєрідним лементом душі поета. Тепер уже ні для кого не секрет, що сам Пушкін був азартним гравцем (це пояснює такий точний, детальний опис самої гри). Могло трапитися так, що сам автор у той час програв велику суму й вирішив створити добуток, що відбиває перипетії карткового життя Якщо я не помиляюся, «Пікова дама» була першим добутком у російській літературі, що так яскраво освітила проблеми взаємозв’язку азарту, грошей, любові, світському життю Список використаних джерел інформації «А.

С. Пушкін. Його життя й твори» Збірник историческо-літературних статей. Укладач В. Покровський. Москва, 1905 рік А.

С. Пушкін «Вибрані добутки» у двох томах. Лениздат, Ленінград, 1961 рік Інтернет. ПУБЛІЧНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА Http://www. online. ru/sp/eel/russian Тут і далі цитати Приводяться по джерелу: ПУБЛІЧНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА: Версія 1.00 від 22 травня 1998 р.

Звірення зроблене по Зібранню творів А. С.Пушкіна в десяти томах, изд-в «Правда», Москва, 1981 г.