— Любов окриляє людини, піднімає його над щоденністю
— Н. Н. почував, з одного боку, таємне занепокоєння, з іншого боку — захват радістю зближення; у ньому загорялася спрага щастя
Пейзаж як би вбирає в себе психологічний стан людини, стаючи «пейзажем» душі. Саме в цей момент злиття із природою у внутрішньому світі героя відбувається новий стрибок: те, що було неясним, тривожним, раптом обертається безсумнівною й жагучою спрагою щастя, що зв’язується з особистістю Асі, але яку герой ще не смів назвати по ім’ю. Герой воліє бездумно віддаватися враженням, що набігають: «Я не тільки про майбутнє, я про завтрашній день не думав, мені було дуже добре».
Сумніву, коливання
— Сцена побачення, у якій читач востаннє зустрічається з головною героїнею повести, остаточно проясняє складний, суперечливий характер Асі. Випробувавши в короткий час побачення целую гаму почуттів — від боязкості, миттєвого спалаху щастя до сорому й розпачу, Ася знаходить у собі сили сама припинити болісну сцену й, перемігши свою слабість, «з бистротою блискавки» зникає, залишивши Н. Н. у повній розгубленості
— Через внутрішню неспроможність героя, що не зумів взяти на себе відповідальність за долю й щастя дівчини, що полюбила його
— Тому що вона не тільки виявилася головної, тобто кращої, у порівнянні з Н. Н., але й тому, що залишилася на все життя неповторної в пам’яті оповідача
— Учні знаходять у тексті деталі портрета. Ася аж ніяк не красуня, хоча здається оповідачеві дуже миловидної
— Основне подання про Асю створюють її вчинки, її поводження в різні ситуаціях
— Тому що щиросердечне життя в Асі й Н. Н. протікала по-різному. Ася пережила кульмінацію почуттів при побаченні, а Н. Н. у той момент був готовий тільки насолоджуватися романтичним спогляданням; він тоді в собі не почував того, що знімає розсудливість і обережність. Усвідомлення почуття любові до нього прийшло пізніше. Причини життєвої драми героїв криється в різниці їхнього психологічного складу, їхніх темпераментів
Розповідає заздалегідь підготовлений учень
Один з учнів зараховує слова, записані на дошці
Із залученням тексту
Зачитати початок 6 глави
Зачитується кінець 6 — початок 7 глави
Глава 9.
Як ми вже відзначали, повість «Ася» надає багато можливостей для організації навчальної діяльності учнів. Основним прийомом, що допомагає організувати дослідницьку діяльність учнів, на нашім уроці був прийом постановки проблемних питань і завдань. Одному з учнів заздалегідь було запропоновано дослідницьке завдання: необхідно було відповістити на запитання — «Які біографічні відомості лягли в основу повести?». Також, перед тим як почати бесіду по повісті «Ася» перед учнями був поставлений проблемне питання, на який вони повинні були відповісти наприкінці нашого уроку: «Чому не відбулося щастя героїв?». Крім цього, по ходу бесіди учнем також пропонувалися різні проблемні питання (Яку роль займає 16 глава в повісті? Чи можна назвати Асю «тургеневской дівчиною?»).
Після завершення уроку з учнями було проведено повторне анкетування. Ми одержали наступні результати: 24% учнів виконали роботу без помилок, 6% допустили одну помилку, 23% допустили дві помилки, 6% допустили три помилки, 18% допустили чотири помилки, 17% допустили п’ять помилок, 5% допустили одну помилку
Таким чином, ми можемо зробити висновок, що наша гіпотеза підтвердилася. Організація дослідницької діяльності учнів під час проведення нашого уроку сприяла більше глибокому сприйняттю художнього тексту. Це також підтвердилося й результатами анкетування учнів
Висновок
Ми можемо зробити висновок, що дослідницьку роботу на уроках літератури варто розглядати із двох точок зору: як метод викладання і як рівень, до якого можуть піднятися школярі у своїй діяльності
Дослідницька робота як метод викладання — це розвиток уміння самостійного аналізу літературного твору. Основний прийом при дослідницькому методі викладання — це постановка проблемних питань, дослідницьких завдань
Звичайно, дослідницька діяльність не може охопити весь педагогічний процес. Історично доведено, що учень не може засвоювати весь обсяг знань тільки шляхом особистого дослідження й відкриття нових для нього законів, правил. Проте, дослідницька діяльність необхідна при проведенні сучасного уроку літератури, адже сучасний урок — це, насамперед, такий урок, на якому вчитель уміло використовує всі можливості учня. У силу своєї гнучкості, варіативності, будучи зоною вільного пошуку, дослідницька робота безпосередньо відгукується на інтереси й потреби учнів, сприяє реалізації творчого потенціалу особистості, впливає на формування ціннісних ориентаций, смаків
Незважаючи на те, що дослідницька діяльність не забезпечує рішення навчальних проблем, що вимагають чуттєво-образного мислення, тобто діяльності, що носить характер практичної або художньої творчості, вона пов’язана з рішенням пізнавальних завдань і навчальних завдань із проблемним змістом, із практичною діяльністю учнів, зі збором додаткової інформації, нових фактів з різних джерел. Дослідницька діяльність у результаті рішення теоретичної проблеми дозволяє учневі «відкрити» нове знання або спосіб дії
Виходячи із усього вище сказаного, ми можемо зробити висновок, що дослідницька діяльність допомагає підвищити глибину усвідомлення й розуміння добутку, а також, сприяє більше ефективному сприйняттю літературного твору школярами. Тому, саме зараз виникла настійна потреба розібратися в специфіці учнівського дослідження з літератури, у методиці організації дослідницької діяльності школярів
Література
1. Голубків В. В. Методика викладання літератури. — М., 1962.
2. Дидактика середньої школи: Деякі проблеми сучасної дидактики. Під ред. М. Н. Скаткина. М., 1982.
3. Еремина О. А. Поурочне планування по літературі. 8 клас. — М.: Освіта, 2002.
4. Золотарьова И. В., Крисова Т. А. Поурочні розробки по літературі. 8 клас. 2-е изд. испр. і доп. — М.: Вако, 2005.
5. Ионин Г. Н. Шкільне літературознавство: Навчальний посібник до спецкурсу. — Л., 1986.
6. Качурин М. Г. Організація дослідницької діяльності учнів на уроках літератури. М., 1988.
7. Кудряшев Н. И. Взаємозв’язок методів навчання на уроках літератури. — М., 1981.
8. Леонтович А. Учбово-дослідницька діяльність школярів як модель педагогічної технології. Народне утворення. № 10. 1999.
9. Лернер И. Я. Пошукові завдання в навчанні як засіб розвитку творчих здатностей. // у кн. Наукова творчість. Під ред. Микулинского С. Р. — М., 1969.