Мета: удосконалювати вміння визначати тип і стиль мовлення, тему та основну думку тексту, виявляти і передавати особливості стилю при переказі; розвивати навички грамотно переказувати почуте відповідно до мовленнєвого завдання; виховувати у семикласників прагнення знати історичне минуле свого народу, його яскравих особистостей. текст переказу, таблиця «Науковий стиль». ХІД УРОКУ І.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Робота з таблицею. — З’ясуйте за таблицею особливості наукового стилю. Науковий стиль
- Сфера застосування Наука Техніка Освіта Мета спілкування Повідомлення про досягнення науки і техніки Основні види висловлювань Виступ Доповідь Лекція Диспут Стаття Основні стильові
Ознаки Абстрактність Точність Логічність Доказовість Характерні мовні особливості лексичні Слова з узагальнюючим (абстрактним) значенням, терміни, віддієслівні іменники граматичні Складні речення зі сполучниковим зв’язком, дієприслівникові звороти, розповідні та питальні речення; вставні слова, що вказують на порядок викладу думок і зв’язок між ними 2. Завдання учням. — Згадайте особливості написання стислого переказу. III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Читання тексту вчителем. Серед пам’яток минулого у стародавньому Києві — знаменитий архітектурний комплекс XI — XVIII сторіч Софія Київська. Його центральна споруда — Софійський собор, закладений в XI сторіччі з наказу Ярослава на честь його перемоги над печенігами. Собор — не тільки неперевершений пам’ятник старовинної архітектури, а й меморіал воїнської слави наших предків. Починаючи з часів Ярослава, Софія стає важливим культурним центром східнослов’янської держави. У Софійському соборі був свій скрипторій, а також перша відома нам бібліотека, закладена Ярославом. Слід пам’ятати, що друкарських верстатів тоді ще не було, ще не настали часи Гутенберга, Федорова, Скорини. У своєрідних майстернях-скрипторіях працювали переписувачі книг. Скрипторії звичайно обладнували при княжому дворі, при монастирях. А там, де книги переписувалися, там вони здебільшого й зберігалися. Досить часто київські князі бували фундаторами таких бібліотек. Про Ярослава літописець повідомляє: «Ярослав любив книги і, багато їх переписавши, поклав у церкві святої Софії, котру створив сам». Портрет князя, якого за прихильність до наук народ прозвав Мудрим, дивиться на нас із кам’яної брили, встановленої вдячними нащадками 1969 року в дворі заповідника навпроти Софійського собору. Цей пам’ятник споруджено на честь заснування Ярославом першої на Русі бібліотеки. На камені вирізьблено слова з літопису, який звеличує князя за те, що той «сіяв у серцях людей книжні слова». У літописі підкреслюється та «велика користь», яку дає людям книжне вчення. (З кн. «Калейдоскоп цікавих знань») 2. Словникова робота. Меморіал — меморіальна споруда. Меморіальний — той, що увічнює пам’ять про кого-не-будь. Фундатор — той, хто поклав початок чому-небудь, заснував щось. Скрипторій — майстерня, у якій переписували книги. 3. Визначення теми та основної думки. 4. Виділення основних смислових частин. 5. Колективне складання плану та назви тексту. Орієнтовний план 1) Софія Київська — неперевершений пам’ятник архітектури, меморіал воїнської слави. 2) Софія — важливий культурний центр Київської Русі. 3) Майстерні-скрипторії. 4) Ярослав — фундатор першої бібліотеки. 5) Пам’ятник Ярославу Мудрому. 6. Повторне читання тексту. 7. Усне переказування тексту. 8. Редагування усних висловлювань учнів. 9. Написання тексту переказу. V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ VI.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Скласти усне повідомлення на лінгвістичну тему «Науковий стиль мовлення» (усно).