Твір по літературі: Твір по творчості маяковського. Зброя любимейшего роду Сатира як жанр виникла дуже давно. Вона була відома вже в часи ін. греків. Уже тоді сатира викривала пороки й недоліки про-ва, будь те суди, політичні партії, наука, літ — ра. В основі ін.
грецької комедії лежав сатиричний спосіб відбиття життя . Її герої не були індивід. , не відрізнялися психологізмом. Вони з’являлися як би в кривому дзеркалі, у гротескному, карикатурному виді, коли опр.
порок або недолік гиперболизировался, ставав домінуючому. У цьому плані сатиричне тв-у Маяковського дуже схоже на пр-ія др. гречеких авторів. Герої сатиричних стих.
Маяковського також не індивідуалізовані. Сатирові М. можна розділити на 2 періоди : доревол. і постреволюц. До образа сатиричного тв-ва дорев.
періоду можна віднести вірш. : «Набридло» і «Нате» .У віршах М. використовує велике кіл-у худий. прийомів : метафори … Страх репетує й у серце Метається по особі, безнадійний і нудний…
…Седце в нестямі Рве й мече… …Через годину звідси в чистий провулок Витече по людині ваш обрезклий жир, Порівняння …Два аршини безлицего розоватого тесту: Хоч би мітка була в уголочке вишита… …А я вам відкрив стільки віршів-скриньок, Я — бкзценних слів марнотрат і розтринькувачів, Уособлення …губами, Що Стомилися по пещенню, Тисячью поцілунків покрою Розумну морду трамвая… …Юрба озвіріє, буде тертися, Наїжить ніжки стоглавая воша, Гіперболи …Кинуся на землю каменю корою, У кров особу зітру, Слізьми асфальт обмиваючи, Худий.
образи …Всі ви на метелик поетиного серця, Юрба — стоглавая воша, Я — грубий гун Ліричний герой М. не бачить виходу в сформованому положенні, крім як «поцілувати розумну морду трамвая» , або «зареготати й радісно плюнути» в особу цього об-ва. У цих віршах М. не виділяє з юрби отд. особистостей, вона для нього залишається єдиною масою Але от приходить революція, і все міняється. Міняється й сатира Маяковського .
Тепер він виділяє серед цієї юрби бюрократів, обивателів міщан, просто людей не відповідним ідеалам революції. У вірші «Прозаседавшиеся» М. викриває нездатність уже радянських чиновників займатися справою. Маяковський показує день чиновника, що цілком зайнятий засіданнями. Для досягнення своєї мети — викриття всієї нісенітниці засідань М. исп. у якості худ.
прийому гіперболу …Вони на двох засіданнях відразу. У день Засідань на двадцять Треба поспіти нам Поневоле доводиться раздвояться До пояса тут, А інше там… Ліричний герой приходить до думки про те, що добре було б, якщо: «Про хоча б ще Одне засідання Щодо викорінювання всіх засідань!» Але мир бюрократів не єдиний мир, «мешающий установленню влади пролетаріату» .
Тому М. використовує своє «зброя любимейшего роду» не тільки проти бюрократизму, але й проти міщанства У вірші «Про дряни» М. так малює засилля міщанства : …Стеклися вони Нашвидку оперенья перемінивши И засіли в усі установи На мозолях від п’ятирічного сидіння зади, Міцні як умивальники, Живути понині тихіше води… Для викриття міщанства М. использ. след. худ. прийоми : Несумісність понять, уособлення …
І мені з емблемами плаття Без серпа й молота не здасися у світлі! …На балі в реввійськраді!? … …Маркс зі стінки дивився, дивився… И раптом Роззявив рот, Так як закричить… Треба відзначити таку річ — думка М. про описуваний стих. у більшості випадків дається наприкінці ; так і тут. Його думка виражається словами Маркса : …Обплутали революцію обивальщини нитки Страшнее Врангеля обивательський побут Скоріше Голови канаркам згорніть Щоб комунізм Канарками не був побитий!
Але це (міщанство, бюрократія) — всі зовнішній ворог. Але адже й «існують люди усередині партії живучими її соками» .У віршах «Боягуз», «Навантаження по верхівку» М. показує саме такий сорт людей. У сихотворении «Боягуз» М.
малює чиновника, що боїться всього : Кожний зав для боягуза туз Навіть Від його рідні Опускає вічка боягуз И йде Вворотник. М. показує як прходит день у боягуза День — деньской Сплітає тонко Узи Самих дивних весіль — Погодити б Лева з ягням, З кішкою Миша погодити би. И знов-таки наприкінці вірша М. висуває своя думка : Товариш, Чого ви тремтите?
У чому, Властиво, Справа?! В акваріум, Чтоли саджати вас? Революція вимагає, Чоби була Сміливість, Сміливість, И ще раз — З-Т-Ь У стихотв. «Навантаження по верхівку» М. виводять на сцену комсомольця Петра Кукушкина, показує його дивовижну зайнятість Пообідавши, бадьорої клуса Петя Мчить на культкомиссию Після Петю бачили в радіоаматорів Не пройшов мимо й Осовиахима… И результаті В. М. показує цілковитий хаос, що панує в голові в Пети. Своє стих.
М. закінчує след. іронічними рядками : … — Де ж Працювати мені поспіти При такому навантаженні? Обьекти сатирич. тв-ва М.
дуже разнообр. В — перших — це люди, що належать різним епохам : дорев. і постревол. , по-друге — люди, що належать різним соц. класам : міщанство й купецтво, по-третє — це просто люди, чиї недоліки висміює М. Для док-ва сатиричечн.
цих образів М. застосовує велике кіл-у худий. прийомів: гіпербола, метафора ,порівняння, несумісність або речей, що згадуються, особливий лекс. лад мови й т.д. І все це розмаїтість як образів сатиричного тв-ва М. , так і худ.
образів, їм використовуваних. Служить док-вом багатогранності й геніальності тв-ва М.