КОМЕНТАРІ
Підготовка тексту статей: "Поділ поезії на пологи й види", "Ідея мистецтва", "Загальне значення слова література", "Загальний погляд на народну поезію і її значення" — Г. С. Черемина; коментарі до цих статей — М. Я. Полякова; статей: "Російська література в 1841 року", "Вірша Аполлона Майкова", "Педант", "Керівництво до загальної історії", "Вірша Полежаєва", "Пригоди Чичикова або мертві душі", "Кілька слів про поему Гоголя "Пригоди Чичикова або мертві душі", "Бібліографічне звістка", "Літературна розмова, підслухана в книжковій крамниці", "Пояснення на пояснення із приводу поеми. Гоголя "Мертві душі", "Мовлення про критика", "Вірша Баратинського", "Російська література в 1842 році" і коментарі до них — С. И. Машинского. Підготовка тексту статей: "Параша", "Російська література в 1843 році", "Паризькі таємниці" і коментарі до них — С. П. Бичкова. Підготовка тексту статей: "Твір Державіна", "Російська література в 1844 році", "Іван Андрійович Крилов", "Кантемир", "Вступ до "Фізіології Петербурга", "Петербург і Москва". "Фізіологія Петербурга", частина перша й частина друга", "Тарантас" — і коментарі до них — А. П. Дубовикова.
ТВОРУ ДЕРЖАВІНА
Стаття перша: "Вітчизняні записки", 1843, т. XXVI, N 2, отд. V, стор. 27-46 (ценз. разр. близько 31 січня 1843). Без підпису
Стаття друга: "Вітчизняні записки" 1343, т. XXVII, N 3, отд. V, стор. 1-30 (ценз. разр. 28 лютого 1843). Без підпису
Статті про Державіна, присвячені до столітнього ювілею від дня народження поета, повинні були скласти частину давно задуманого й неодноразово обіцяного Бєлінським у пресі "Критичного курсу російської поезії". Разом із циклом статей "Твір Олександра Пушкіна ( 1843-1846)" і статтею "Кантемир" вони заклали основу наукової історії росіянці літератури
Багато уваги в першій статті Бєлінський присвячує обґрунтуванню історичного погляду на мистецтво взагалі й поезію зокрема. Чудове роз’яснення "непорушного закону" діалектичного розвитку, твердження зв’язку мистецтва з іншими областями свідомості (релігія, філософія), вплив на мистецтво природи й політичних обставин, заперечення відвернених умоглядів естетической критики й критики вузько емпіричної — все це свідчить про успіхи естетической думки Бєлінського. І хоча він не міг зрозуміти всієї складності процесу розвитку мистецтва (по його твердженню, "поступовість і послідовність" — закони всякого розвитку), проте принцип історичного пояснення мистецтва привів його до глибокого розуміння поезії Державіна
Плодотворність цього принципу наочно виявляється при зіставленні теперішніх статей з ранньою оцінкою Державіна в "Літературних мріяннях". І тоді вже Бєлінський іронізував над тими загальними, невиразно захопленими похвалами Державіну, приклади яких він не раз приводить і в теперішніх статтях. Але в "Літературних мріяннях" Бєлінський протиставив їм теж досить відвернені міркування про геніальність Державіна й про народності його поезії. Новим етапом у розвитку поглядів Бєлінського на великого поета XVIII століття з’явилися його статті про "Нариси російської літератури" Н. Полевого (Полн. собр. соч., т. V, стор. 98-120) і огляд "Російська література в 1841 році" (див. наст. тім). У більше ускладненому й аргументованому виді ці ж погляду представлені й у теперішніх двох статтях
Сутність цих поглядів складається в поясненні поезії Державіна як відбиття історичної епохи — "століття Катерини" — і у встановленні її місця й значення в історії розвитку росіянці поезії
У побудові цих статей Бєлінський ще виходить із невірного розчленовування процесу критики на два незалежні етапи: критикові естетическую й критикові історичну. Проте в конкретному розгляді поезії Державіна Бєлінський переборює цю подвійність і дає блискучий аналіз його творчості у всіх його протиріччях, сильних і слабких сторонах. При цьому треба відзначити, що Бєлінський найбільше дорожив другою статтею, що, як він і побоювався, сильно постраждала від втручання цензури (див. лист до В. П. Боткіна від 31 березня 1843 року, "Листа", т. II, стор. 357). Рукопис статті Бєлінського про Державіна до нас не дійшла, і ми не мають змоги відновити її в первісному виді
232 (Стр. 487). Натяк на думку К. Аксакова про "Мертві душі". Див. у наст. томі статтю "Кілька слів про поему Гоголя" і "Пояснення на пояснення із приводу поеми Гоголя".
233 (Стр. 488). Навіть Н. Полевой у своїй статті "Державін і його утвори" безупинно називає поета "могутнім, натхненним нащадком Багримовим", "безсмертним нащадком Багрима", "нашим бардом снігів і північних сяйв" і т.п. ("Нариси російської літератури", ч. I, 1839, стор. 1-94).
234 (Стр. 488). Бєлінський має на увазі свою статтю "Російська література в 1841 році" (див. наст. тім).
235 (Стр. 490). Натяк на С. П. Шевирева, що висловлювало подібні судження про Пушкіна в "Московському спостерігачі" (див. статтю Бєлінського "Про критика й літературні думки "Московського спостерігача", т. I, наст. изд.).
236 (Стр. 496). Цей рядок даний у Бєлінського неточно. Повинне бути: "Оспівав перемогу Ізмаїла".
237 (Стр. 499). Твердження Бєлінського про те, що російська література була "прививним", "пересадженим" рослиною, є помилковим. Він неодноразово висловлював його й пізніше (наприклад, у статті "Погляд на російську літературу 1846 року"). Умови літературно-політичної боротьби 40-х років XIX століття, відштовхування від реакційно-націоналістичних теорій слов’янофілів з їхнім напускним патріотизмом пояснюють причини, чому Бєлінський наполягав на цьому твердженні
238 (Стр. 501). В 1779 році Державіним були написані такий вірші, як "Ключ", "Ода на смерть князя Мещерского", "Вірші на народження порфірородного отрока".
239 (Стр. 501). З автобіографічної записки Державіна, що ставиться до 1805 року. Бєлінський цитує по вступній статті Н. Савельєва до "Творів Державіна", изд. 1843 року (т. 1, стор. XXII).
240 (Стр. 502). Цитата з першої пісні поеми Торквато Тассо "Звільнений Єрусалим" у перекладі Мерзлякова. В окремому виданні перекладу (М., 1828, 2 частини) ці рядки читаються трохи інакше. Бєлінський, мабуть, цитує за первісною редакцією перекладу
241 (Стр. 504). Цей рядок даний у Бєлінського неточно. Повинне бути: "Жахливі крилі розширюючись