«Усе починається з любові…» Любов буває різна. Любов до Батьківщини, любов до жінки; любити можна життя, природу, красу рідної землі, людство й планету в цілому. Сучасні поети у своїх віршах і показують своє відношення до любові. До таких поетів ставляться Вознесенськ, Висоцький, Самойлов, Фляків, Евтушенко й інші Євгеній Евтушенко у своєму вірші «Людей нецікавих у світі немає…» показує свою любов до кожної людини, до його внутрішнього миру. Він говорить, що в людини є свій таємний мир, що осягнуть тільки їм самим: Людей ми пам’ятаємо, грішних і земних А що ми знали, по суті, про їх? Поет затверджує, що зі смертю людей зникають їхні таємні мири: Ідуть люди… Їх не повернути. Їхні таємні мири не відродити. І щораз мені хочеться знову Від цієї безповоротності кричати…
Творчість Миколи Рубцова перейнято любов’ю до Батьківщини, до краси її природи. У вірші «Берези» поет показує любов до цих прекрасних дерев, тим самим виражаючи свої почуття Кродине. Русь моя, люблю твої берези! З першого років я з ними жив і ріс Тому й набігають сльози На очі, що отвикли від сліз…
Фляків був моряком. У вірші «По дорозі до моря» автор розповідає про те, як один раз «у сонячному Тифлисе» він зустрів і полюбив дівчину. Йому було добре з нею, але перебування його там було тимчасовим. Вони розсталися, але її автор не забуде ніколи. Ще він довгий по селеньям, Мій шлях до морського корабля. І, як тобі, квітам осіннім Я все шепочу: «Люблю, люблю…
» Про любов пише й Андрій Вознесенськ. Любов не завжди приносить щастя, любов’ю можна й обпалитися. Про перші розчарування в любові й розповідає нам вірш «Перший лід». Мерзлий слід на щоках блищить — Перший лід від людських образ У вірші «Б’є жінку» поет показує всю ненависть до людини, що б’є жінку, виражає любов до цього тендітного створення. Автор засуджує таке відношення до жінки. Він говорить, що так звертаються тільки з рабами. Людина, що не любить жінку, не міг написати цих рядків: Покидьок, як він бив докладно, стиляга, Чайльд-Гарольд, битюг! Устромився в дихаючі ребра черевик вузький, як праска Висоцький також писав про любов, і в нього навіть є цикл «Балада про любов». У цьому циклі поет затверджував, що любов, поєднуючи двох, поєднує й людство, країни в єдину велику Країну Любові.
У піснях про любов Висоцький, що в інших віршах був подібний «пульсуючому згустку нервів», ставав як би втіленням піднесеного спокою, ставав людиною, що осяг всі таємниці буття. І кожне слово «Балади про любов» звучало по^-особливому тремтливо: Я поля закоханим постелю — Нехай співають у сні й наяву!.. Я дихаю, і значить — я люблю! Я люблю, і значить — я живу! У сучасній поезії майже всі автори писали про любов. І всі вони, без винятку, уважають, що любов — це життя. Все наше життя рухається завдяки цьому почуттю. «Усе починається з любові» — так, я згодний із цим. Я згодний з Висоцьким: Я дихаю, і значить — я люблю!
Я люблю, і значить — я живу! Ці слова я можу віднести й до себе. І впевнений, що кожна людина любить, а значить — живе!