Твір по літературі: В. Г. Бєлінський про роман А. С. Пушкіна «Євгеній онєгін» Роман «Євгеній Онєгін» — перший роман у віршах у російській літературі. Критик відзначає його історизм і народності Бєлінський уважає, що відступу, які робляться поетом, — це звертання д самому себе. «Євгеній Онєгін» — реалістичний добуток. В особі Онєгіна, Ленского й Тетяни Пушкін зобразив російське суспільство, його розвиток. Критик говорить про величезне значення роману для наступного літературного процесу. Разом із твором Грибоєдова «Горе від розуму» віршований роман Пушкіна поклав міцну підставу новій росіянці поезії Характеризуючи Онєгіна, Бєлінський зауважує, що більша частина публіки зовсім заперечувала в Онєгіні душу й серце, бачила в ньому людини холодного, сухого й егоїста по натурі. Світське життя не вбило в Онєгіні почуття, а тільки остудила до страстей і дріб’язкових розваг. Онєгін не любив розпливатися в мріях, почував більше, ніж говорив, і не всякому відкривався. Онєгін — добрий, але при цьому безжалісна людина. Він не годиться в генії, не лізе у великі люди, але бездіяльність душить його.
Онєгін — страждаючий егоїст. Бєлінський уважає, що його можна назвати егоїстом поневоле. У Ленском Пушкін зобразив характер, зовсім протилежний характеру Онєгіна. Ленский був романтиком і по натурі, і за духом часу. Бєлінський уважає, що він полюбив Ольгу, прикрасив її достоїнствами й досконалостями; приписав їй почуття й думки, яких у неї не було. Тетяна, на думку Бєлінського, — натура глибока, любляча й жагуча. Любов для неї могла бути або найбільшим блаженством, або найбільшим нещастям життя. Щаслива дружина, Тетяна спокійно, але проте жагуче й глибоко любила б свого чоловіка, цілком пожертвувала б собою дітям, але не по розуму, а знову по страсті, і в цьому знайшла б свою найбільшу насолоду, своє блаженство. На думку Бєлінського, для Тетяни не існував теперішній Онєгін, якого вона не могла не розуміти, не знати, тому що вона й саму себе мало розуміла й знала.
Після дуелі, від’їзду Онєгіна й відвідування Тетяною кімнати Онєгіна вона, нарешті, зрозуміла, що є для людини інтереси, є скорботи, крім скорботи любові. Відвідування будинку Онєгіна й читання його книг приготували Тетяну до переродження із сільської дівчини у світську даму, що так здивувало й уразило Онєгіна. Тетяна вірна своєму чоловікові: «Але я іншому віддана…» Бєлінський пише, що «все це клеїться разом: поезія — і життя, любов — і шлюб з розрахунку, життя серцем — і строге виконання зовнішніх обов’язків». Мені сподобався добуток А. С. Пушкіна. Воно показує реалістичне життя того часу.
З героїв мені більше по душі Ленский, не знаю, чому, але він