Василь теркин твардовского — воістину рідка книга яка воля, яка чудесне молодецтво… і яка незвичайна народна солдатська мова»

Твір по літературі: Василь теркин твардовского — воістину рідка книга яка воля, яка чудесне молодецтво… і яка незвичайна народна солдатська мова Твардовского завжди цікавила доля своєї країни в переломні моменти історії. Ще на початку 30-х років він створив поетичну картину складної епохи колективізації в поемі «Країна Муравия». Під час Великої Вітчизняної війни А. Т Твардовский пише поему «Василь Теркин» про Велику Вітчизняну війну вирішувалася доля народу. Поема присвячена життя народу на війні. У центрі поеми образ Теркина, що поєднує композицію добутку в єдине ціле. Теркин Василь Іванович — головний герой поеми, рядовий піхотинець зі смоленських селян. «Просто хлопець сам собою Він звичайний» Теркин втілює кращі риси російського солдата й народу в цілому. Герой по ім’ю Василь Теркин спочатку фігурує у віршованих фейлетонах Твардовского періоду радянсько-фінської війни ( 1939-1940).Слова героя поеми:»Я другу, брат, війну На столітті воюю» Поема побудована як ланцюг епізодів з військового життя головного героя, які не завжди мають безпосередню собитийную зв’язок між собою.

Теркин з гумором розповідає молодим бійцям про будні війни; говорить, що воює із самого початку війни, тричі був в оточенні, був поранений. Доля рядового солдата, одного з тих, хто виніс на своїх плечах всю вагу війни, стає уособленням національної сили духу, волі до життя. Теркин двічі перепливає крижану ріку, щоб поновити зв’язок з наступаючими підрозділами; Теркин поодинці займає німецький бліндаж, але попадає під обстріл власної артилерії; по дорозі на фронт Теркин виявляється в будинку старих селян, допомагає їм по господарству; Теркин ступає в рукопашний бій з німцем і, із працею, долаючи, бере його в полон. Зненацька для себе Теркин із гвинтівки збиває німецький штурмовик; завидующего йому сержантові Теркин заспокоює: «Не горюй, у німця цей Теркин приймає командування взводом на себе, коли вбивають командира, і першим уривається в село; однак герой знову важко поранений. Лежачи пораненим у поле, Теркин розмовляє зі Смертю, що вмовляє його не чіплятися за життя; зрештою, його виявляють бійці, і він говорить їм:»Заберіть цю бабу, Я солдат ще живий»В образі Василя Теркина об’єднані кращі моральні якості російського народу: патріотизм, готовність до подвигу, любов до праці. У поле зору А.

Т.Твардовского в поемі «Василь Теркин» перебуває не тільки фронт, але й ті, хто трудяться в тилу заради перемоги: жінки й старі. Персонажі поеми не тільки воюють — вони сміються, люблять, розмовляють один з одним, а сам головне — мріють про мирне життя. Реальність війни поєднує те, що звичайно несумісно: Трагедію й гумор, мужність і страх, життя й смерть. У главі «Від автора» зображується процес «міфологізації» головного персонажа поеми.

Теркин названий автором «святим і грішним росіянином чудо — людиною». Ім’я Василя Теркина стало легендарним і загальним. Поема «Василь Теркин» відрізняється своєрідним історизмом. Умовно її можна розділити на три частини, що збігаються з початком, серединою й кінцем війни. Поетичне осмислення етапів війни створює із хроніки ліричний літопис подій. Почуття гіркоти й уболівай наповнює першу частину, віра в перемогу — другу, радість звільнення Батьківщини стає лейтмотивом третьої частини поеми. Це пояснюється тим, що А.

Т.Твардовский створював поему поступово, протягом всієї Великої Вітчизняної війни 1941-1945г. Оригінальна й композиція поеми. Не тільки окремого глави, але й періоди, строфи усередині глав відрізняються своєю закінченістю. Це викликано тим, що поема друкувалася вроздріб. І повинна бути доступної читачеві з «будь-якого місця».Не випадково й те, що добуток Твардовского починається й закінчується ліричними відступами. Відкрита розмова із читачем наближає до внутрішнього миру добутку, створює атмосферу загальної причетності до подій. Поема закінчується присвятою полеглим