Анотація: Даний урок по своєму типі є уроком засвоєння нового матеріалу, тому в ньому я відвела домінуючий час і обсяг засвоєнню нових знань учнями по темі «Дитинство й початок літературного шляху», «Історія створення оповідання «Муму», а також словниковій роботі. Тому на закріплення, завдання якого обслуговувати процес головного етапу уроку, було відведено менше часу, тому що основним напрямком уроку було формування нових знань
Автор Шарафетдинова Олена Володимирівна
Місце роботи: МОУ «Середня загальноосвітня школа № 6»
Посада: учитель російської мови й літератури
5 клас — перший етап у літературному утворенні школярів. Основа літературного утворення — читання й вивчення художніх творів, знайомство з біографічними відомостями про майстрів слова й історико-культурних фактів, необхідними для розуміння включених у програму добутків
Одним із самих складних для розуміння добутків, що включено в програму 5 класу, є оповідання «Муму». Тому що як показують психологічні дослідження в цьому віці для хлопців властивий «наївний психологізм», і оцінити всю глибину й серйозність добутку буває дуже важко. Хлопцям насамперед жаль нещасного собачку Муму, вони жалують і в той же час захоплюються богатирською силою глухонімого двірника Гарасима, хтось засуджує його за те, що він утопив Муму, не спробувавши протистояти барині. Тобто насамперед це емоції. А вся складність цього добутку й полягає в тому, щоб відкинувши емоції побачити в глухонімому Гарасимі символ кріпак Росії — так же сильної, могутн і нездатної говорити, протистояти. Погодитеся, це складно для дитини в 10-11 років. Коли вони толком не знають, що таке кріпосне право. Тому перед учителем на першому уроці вивчення цього добутку коштує складне завдання: не тільки познайомити учнів з особистістю письменника (його дитинством і початком літературного шляху), але й підготувати хлопців для подальшого сприйняття добутку. Просто розповісти про складний. Провести словникову роботу
Звичайно вчитель планує відвести на вивченні «Муму» 5 уроків. Урок, даний мною, є першим у вивченні оповідання. Перед собою я поставила мети:
Освітні:
1) познайомити з дитинством і початком літературного шляху Тургенєва, зануритися в ту епоху, у яку жив і затворів письменник, розвити інтерес до особистості письменника і його творчості
2) познайомити з історією створення оповідання «Муму»
3) проаналізувати першу частину оповідання (образ барині й Гарасима).
Розвиваючі:
1) формувати вміння аналізувати текст художнього твору
2) розвивати вміння виразити свої думки, оцінити вчинок героя — узагальнювати, робити висновки
3) формувати подання про героїв добутку на основі зіставлення словесного й графічного образів
4) учити стисло викладати оповідальний текст
5) розвивати комунікативні навички. Збагачувати словниковий запасся
6) продовжити роботу з розвитку культури мовлення школярів, роботу над виразним читанням учнів
Виховні:
1) виховання загальнолюдських цінностей
2) уміння працювати в мікрогрупі (парі): поважати думку що висловлює, взаємодопомоги, підтримки
Словникова робота: кріпосне право, дворянство, кріпаки, челядь, двірня, двірської; аннибалова клятва, прототип, порівняння, гіпербола
Устаткування: мультимедійна установка, інтерактивна дошка, на столах текст оповідання й словарик.
Багато років тому в далекому панському селі Сичево жив глухонімий від народження мужик, по ім’ю Андрій. Але примітила його бариня (маменька Варвара Петрівна), захопилася гвардійським його ростом і ведмежою силою, побажала мати того гвардійця в себе при московському будинку у двірниках. Нехай коле дрова для кухні й кімнат, возить у бочку воду з Александровского фонтана, обхаживает і сторожить панський двір. Ні в кого не буде у всій Москві такого гіганта-двірника, як двірник удови полковника Екатеринославского полку. А що ньому так глухий як пробка — і того краще!
Для мужика міська робота — легка, нудна. Але от жив і жив Андрій, немов б не скаржачись, при барині до самої її смерті, службу справляв акуратно, пані свою поважав, ні в чому їй не суперечив
Один раз сподобалася німому тиха двірська дівчина, а бариня, знаючи це, розсудила віддати її заміж за інший — він це стерпел. І собачку свою, по кличці Муму, улюбленицю, з річки Фонтанки врятовану якось зимою, відраду й розраду, безмовно утопив сам, коли бариня наказала
Уж як він там з нею прощався, із собачкою, як палив, невідомо. А тільки з тої пори жодного разу не посміхнувся Андрій, подарунки від пані приймав хмуро, як кам’яний, а на собак не дивився, відвертався. По смерті ж барині так само хмуро, без подяки прийняв він вільну та й пішов кудись на Русь
— Хлопці, чи не нагадують вам когось герої цієї історії?
— Так, нагадують глухонімого двірника Гарасима й бариню, у якої він жив
— Ви праві, дійсно, це герої оповідання Тургенєва «Муму»: Гарасим і стара бариня. Виходить, що історія, що описав Тургенєв у своєму добутку, не придумана їм, а відбувалася на самій справі
Тема, ціль уроку
Сьогодні ми починаємо розмову про дивно цікавий, але в той же час дуже складному добутку великого російського письменника другої половини 19 століття Івана Сергійовича Тургенєва «Муму». (СЛАЙД)
(СЛАЙД) Перед нами коштує мета: познайомитися з дитинством і початком літературного шляху Тургенєва, а також зануритися в ту епоху, у яку жив і затворів письменник. На уроці ми вже почали знайомство з історією створення оповідання «Муму», ми продовжимо цю розмову. І, звичайно, поділимося враженнями від прочитаного, тому що цей добуток нікого не може залишити байдужим. Але в ході уроці, напевно, зустрінеться багато нового й не знайомих вам, зокрема, слова. І щоб вам було зрозуміло, про що мова йде, я склала словарик. Звертайтеся кнему.
Оповідання про письменника
Відомий французький письменник А. Доде сказав про знаменитого літератора так: «Добрий велетень… з гарною поставою, величезного росту, широкоплечий, з рум’яною особою чисто російського складу». Народився Тургенєв в Орловській губернії
(СЛАЙД)
Учитель читає початок роману Б. Зайцева «Життя Тургенєва» (див «Юмоси.» 1991 № 12).
Орловська губернія не досить мальовнича: поля, рівні, те що вибігають изволоками, те пересічені ярами; лісочки, стрічки беріз по битий шляхах, що йдуть в опалову далечінь, що ведуть Бог звістка куди. Нехитрі сільця по косогорах, із прудками, саджалками, де в жару під рокитами вкривається заленившееся череда — а навколо вся трава витоптана. Подекуди плями густої зелені серед полів — поміщицькі садиби. Все однообразно, неказисто. Поля до липня залиті житами що поспівають, по житах вітер іде рівно, без кінця, без початку, і вони кланяються, розступаються, теж без кінця — початку. Волошки, жайворонки… благодать
Великі поети й письменники: Тургенєв, Толстой, Фет, Тютчев, Лєсков — породжені цими щедрими краями
Сіло Спасское-Лутовиново перебуває в декількох верстах від Мценска, повітового міста Орловської губернії. Величезний панський маєток, у березовому гаї, із садибою у вигляді підкови, із церквою насупротив, з будинком у сорок кімнат, нескінченними службами, оранжереями, винними підвалами, коморами, стайнями, зі знаменитим парком і фруктовим садом. На початку минулого століття це як би столиця маленького царства, з урядом, чиновниками, підданими. Навіть колонії були: різні маєтки й села, усякі Любовши, Тапки, Холодови. Мені довелось побувати на батьківщині великого письменника
Спасское належало Лутовиновим. Последнею з Лутовинових володіла їм дівиця Варвара Петрівна, мати майбутнього письменника. А що ви про неї довідалися, статтю підручника? (стр. 170)