(Гарасим був високий мужик богатирського додавання з гордим взгядом, із запитливим поглядом).
Знайдіть у тексті фрагмент, що запам’ятав Кулешов.
Художник Пчелко створив величезну кількість ілюстрацій до різних добутків, не міг залишитися він байдужим і до оповідання «Муму».
И. И. Пчелко. Робота з ілюстрацією
1.Які риси зовнішнього вигляду й одягу німого двірника передав художник на малюнку?
2.Як побудова ілюстрації допомагає передати богатирську силу Гарасима?
3.Чому тлом ілюстрації є зображення панського будинку?
(зовнішній вигляд Гарасима, що звикло до «немлосної роботи», переконливо характеризує німого двірника як людини не тільки здорової й могутнього, але і як людини «важливого й статечного». Таким він з’являється, наприклад, на ілюстрації «Гарасим біля будинку барині»)
— Як Гарасим потрапив у Москву? («Бариня взяла його із села, де він жив один, у невеликій хатинці, окремо від братів…»)
— Як працював Гарасим? Чому нові заняття здавалися йому жартом?
Автор пише: «Обдарований надзвичайною силою, він працював за четверо — справ спорилася в його руках, і весело було дивитися на нього, коли він або орав і, налягаючи величезними долонями на соху, здавалося, один, без допомоги лошаденки, взрезивал пружні груди землі, або про Петров день так нищівно діяв косою, що хоч би молодий березовий лісочок змахувати з корінь геть, або моторно й неспинно молотив трехаршинним ціпом, і як важіль опускалися й піднімалися довгасті й тверді м’язи його плечей. Постійна безмовність надавала врочисту важливість його немлосній роботі. Славний він був мужик…»
По цьому описі можна судити про відношення автора до свого героя: Тургенєв немов любується Гарасимом, його силою й жадібністю до праці. Тургенєв говорить про врочистість немлосної роботи Гарасима, тобто про його невтомність і працьовитість
-як сприймав Гарасим своє нове життя? Що входило в обов’язку Гарасима?(СЛАЙД)
Селянські роботи дуже важкі, і обов’язку двірника в місті здавалися Гарасимові жартівними, легенями після сільських праць. Він звик робити більше.
Гарасим довго звикав до нового життя. Він не міг повноцінно спілкуватися з людьми через свою німоту, і спілкування із природою заміняло йому людське тепло. Гарасим нудьгував і дивувався, як дивується молодий, здоровий бик, що тільки що пасся на ниві, де росла соковита трава, але його поставили у вагон залізниці. Навкруги все гуркоче, верещить, і поїзд мчиться неведомо куди.
З новими обов’язками двірника Гарасим справлявся жартуючи, за півгодини, потім довго стояв і дивився на всіх минаючих, очікуючи відповіді на свої невисловлені питання, або шпурляв мітлу й лопату й ішов куди-небудь у куточок, кидався особою на землю й по цілих годинниках лежать на груди, як пійманий звір. Поступово Гарасим звик до міського життя
Художник Пчелко запам’ятав Гарасима за роботою, а саме, коли той віз воду. Як ви думаєте, чому із численних обов’язків, покладених на Гарасима, лише одна з них («два рази привезти бочку з водою») знайшла образотворчий відгук художника? Робота з ілюстрацією. (СЛАЙД)
(СЛАЙД) Зрівняєте ілюстрації ктексту.
«Міцно не полюбилося йому спочатку його нове життя. З дитинства звик він до польових робіт, до сільського побуту. Відчужений нещастям своїм від співтовариства людей, він виріс німе й могутній, як дерево росте на родючій землі…»
Скажіть, яке художньо-образотворчий засіб використовує автор для того, щоб читач зрозумів, чого втратився герой, виявившись у місті?
Порівняння. Що це таке? (стр. 202)
Тобто вертаючись до порівняння, ми можемо зробити висновок про те, що Гарасим втратився ґрунти, що харчувала його все життя — сільського побуту, немлосної селянської роботи, що захоплює його цілком.
Так, читачеві важко судити про те, що почував і про що думав Гарасим. Тому автор уводить у подальше оповідання цілий каскад порівнянь. Яку ж таємницю несуть порівняння. Звернемося кним.
-робота в групах. Знайдіть порівняння в описі роботи Гарасима
Відзначаємо: «…як важіль опускалися й піднімалися довгасті й тверді м’язи його плечей».
-які порівняння використовує автор, щоб описати відчуття Гарасима, з волі барині оказавшегося в місті?
Письменник порівнює його з молодим, здоровим биком, «якого тільки що взяли з ниви, де соковита трава росла йому по черево», і оселили в місто, де селянин почуває себе як «пійманий звір». Скажіть, а що повинен почувати «пійманий звір»?
— Страх, жах від невідомості, близькість смерті. І до цього страждання нікому немає справи
— Як виконував Гарасим обов’язку двірника? Знайдіть порівняння в описі його роботи
«… чидрова він прийметься колоти, сокира так і дзенькає в нього, як стекло, і летять в усі сторони осколки й поліна…»
-З ким ще порівнює автор Гарасима? «…гусак, відомо, птах важливий і розважлива; Гарасим почував до них повага, ходив за ними й кормил їх; він сам змахував на статечного гусака». Це порівняння перемикає увага читача, на час ведучи від міркувань про тяжку частку кріпака. Це порівняння завершує каскад, підбиваючи підсумок першому враженню. Але всі нам ясно в ньому? Давайте вдивимося в слово «статечний», уточнивши його значення по словарику.
Статечний — розсудливо-спокійний, важливий. Важливий — гордовито-величний, гордовитий. А гордовитий — зарозумілий, чванливий. А чванливий — виражающий зарозумілість, зарозуміла
Так хіба ж Гарасим такий? Однак ясно одне: і важливість, і зарозумілість, і гордовитість, що проступають у його статечності, пов’язані з почуттям переваги над навколишніми. Тургенєв відзначає: герой «був вдачі строго й серйозного, любив у всім порядок; навіть півні при ньому битися не сміли». А людина, що любить порядок, є втіленням надійності, на нього можна покластися, він нічого не робить абияк.
Давайте згадаємо, як Гарасим обставив комірку
-прочитайте опис комірки Гарасима. Для чого, по-вашому, автор так докладно описує житло двірника? На які деталі звертає увагу? Читаємо по тексту
Комірка Гарасима була маленька й розташовувалася над кухнею. «…він улаштував неї собі сам, по своєму смаку: спорудив у ній ліжко з дубових дощок на чотирьох чурбаках, істинно богатирське ліжко; сто пудів можна було покласти на неї — не погнулася б; під ліжком перебувала дужа скриня; у куточку стояв столик такої ж міцної властивості, а біля столика — стілець на трьох ніжках, так такий міцний і приосадкуватий, що сам Гарасим, бувало, підніме його, упустить і посміхнеться. Комірка защіпалася на замок, що нагадував своїм видом калач, тільки чорний; ключ від цього замка Гарасим завжди носив із собою паску. Він не любив, щоб до нього ходили».
И. С. Тургенєв поселяє свого величезного героя в маленьку комірку й обставляє її громіздкими меблями, щоб показати богатирську міць героя, його фізичну силу. А також, дає зрозуміти, що в його мовчазного героя колосальна сила духу
— Тургенєв, розповідаючи про Гарасима, використовує гіперболу (див. визначення на стор. 202).
Гіпербола — сильне перебільшення
— Знайдіть приклади гіперболи втексте.
Описуючи силу Гарасима, Тургенєв уживає гіперболи, тобто сильні перебільшення. Про ліжко письменник говорить: «сто пудів можна було покласти на неї — не погнулася б». Коли Гарасим косив, то міг «молодий березовий лісочок змахувати з корінь геть». Двох злодіїв він стукнув друг про дружка чолами так, «що хоч у поліцію їх потім не води».