Фізика — 11 клас
Випущення й поглинання світла атомами. Спектральний аналіз.
Теорія Бору дозволила пояснити існування лінійчатих спектрів.
Спектр випромінювання (або поглинання) — це набір хвиль певних частот, які випромінює (або поглинає) атом даної речовини.
Спектри бувають суцільні, лінійчаті й смугасті.
Суцільні спектри випромінюють всі речовини, що перебувають у твердому або рідкому стані. Суцільний спектр містить хвилі всіх частот видимого світла й тому виглядає як кольорова смуга із плавним переходом від одного кольору до іншого в такому порядку: червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, синій і фіолетовий (кожний мисливець бажає знати, де сидить фазан).
Лінійчаті спектри випромінюють всі речовини в атомарному стані. Атоми всіх речовин випромінюють властиві тільки їм набори хвиль цілком певних частот. Як у кожної людини свої особисті відбитки пальців, так і в атома даної речовини свій, характерний тільки йому спектр. Лінійчаті спектри випромінювання виглядають як кольорові лінії, розділені проміжками. Природа лінійчатих спектрів пояснюється тим, що в атомів конкретної речовини існують тільки йому властиві стаціонарні стани зі своєю характерною енергією, а отже, і свій набір пар енергетичних рівнів, які може міняти атом, тобто електрон в атомі може переходити тільки з одних певних орбіт на інші, цілком певні орбіти для даної хімічної речовини.
Смугасті спектри випромінюються молекулами. Виглядають смугасті спектри подібно лінійчатим, тільки замість окремих ліній спостерігаються окремі серії ліній, сприймані як окремі смуги. Характерним є те, що який спектр випромінюється даними атомами, такий же й поглинається, тобто спектри випромінювання по наборі випромінюваних частот збігаються зі спектрами поглинання. Оскільки атомам різних речовин відповідають властиві тільки їм спектри, то існує спосіб визначення хімічного складу речовини методом вивчення його спектрів. Цей спосіб називається спектральним аналізом. Спектральний аналіз застосовується для визначення хімічного складу викопних руд при видобутку корисних копалин, для визначення хімічного складу зірок, атмосфер, планет; є основним методом контролю складу речовини в металургії й машинобудуванні