Твір по літературі: Вірш із циклу «На поле куликовом». У цьому вірші можна виділити дві частини: перша (3 чотиривірша) зовні спокійна, у другий відбуваються бою, ллється кров. У першій частині час тече ліниво, повільно, як ріка. Але виклик кинутий, і військо відправляється в шлях. Поки ще все спокойно, але незабаром жовта глина обриву, степові стоги переміняються дорогою крізь імлу. І раптом час різко прискорює свій хід. Тьма переміняється яскравими вогнями багать, блиском святого прапора й шабель. Бій почався, від колишнього спокою вже немає сліду.
Де війна, там кров, пил і смерть. Степова кобилиця летить по полю настільки швидко, як швидко проходить життя воїна. Одна мить, і вже захід у крові. Небо, як дзеркало, відображає смертельні баталії, що відбуваються на землі. І немає кінця цим боям, немає числа загиблої на поле бою — це трапляється день у день, так само як і захід щовечора з’являється на небі. Напруга поступово наростає й досягає свого апогею, коли вже «захід у крові» (у третій строфі аж 3 знак оклику, гучне дієслово «простромив» не залишає вибору, крім як іти боротися; часті многоточия підкреслюють швидкий перебіг часу, створюється враження деякої недосказанно-сти, фрази як би не завершені). Спокою немає! Стрімкість подій підкреслюється алітераціями звуків «з» у четвертому чотиривірші (домчимося, багаттями, степову, блисне святе, ханської шаблі сталь) і «р», дуже агресивного, різкого («Захід у крові!
Із серця кров струменіє!»). И хоча в циклі віршів «На поле Куликовом» А. Блок описує конкретні події (Куликовская битва, 1380 рік), цей добуток не стільки на історичну тему, скільки про сучасність, про нерозривний зв’язок минулого, сьогодення й майбутнього У цьому вірші образ батьківщини в Блоку досить незвичайний. Поет називає Росію своєю дружиною. За це багато критиків лають Блоку.
На мій погляд, слово «дружина» — це символ, що характеризує непереборну любов поета до своєї батьківщини. Дружина — це людин, якого ти сам вибираєш, щоб любити всієї своєї душою, піклуватися про неї й захищати. Якщо Блок мав на увазі саме це, тоді, по-моєму, збурювання критиків даремні, слово «дружина» хоч і нестандартне визначення, але, з огляду на щирість почуттів поета, цілком доречно в особистих віршах Блоку Цей вірш — перше із циклу «На поле Куликовом».Воно є вступом до інших віршів циклу, уводить у цикл широку тему Росії