Твір по літературі: Вірш А. З пушкіна «Мадонна».(3) Вірш А. С. Пушкіна «Мадонна» було написано в 1830 році. До цього часу одна з перших красунь Москви, Наталя Гончарова, у яку був закоханий поет, стала нареченою Пушкіна. Не дивно, що вірш присвячений саме Наталі Гончаровой, що для Пушкіна була якимось ідеалом, «найчистішим зразком».
Недарма вірш написаний у формі сонета, що доводить наскільки минулого важливі для поета його почуття до Наталі Гончаровой. У цьому вірші виражена дивна по чистоті й справжній людяності любов. Пушкіна захоплюється Своєю обраницею, навіть боготворить її. Використовуючи різні художні засоби, поет через ліричного героя передає свої емоції, втілює найбільше яскраво образ коханої. Завдяки лексичним і синтаксичним особливостям вірша розкриваються його загадки й таємниці Вірш дуже плавне, мелодійне, що створюється через перевагу іменників і малої кількості дієслів: У простому куті моєму, серед повільних праць, Однієї картини я бажав бути вічно глядач, Однієї: щоб на мене з полотна, як із хмар, Пречиста й наш божественний рятівник Наприклад, у цієї стофе тільки два дієслова: «бажав» і «бути». Зате багато іменників і прикметників: «простий кут», «повільні праці». Таким чином, здійснюється образ малорухомості, спокою. Поет немов підштовхує до зупинки, до поступового входження в зміст вірша У вірші немає звуків, усе занурено в тишу й поглинено в спокій, тобто поет звертається до почуттів і думок ліричного героя Використовується прийом анафори: У простому куті… Однієї картини…
Однієї: щоб на мене… Це змушує зосередити всю увагу на предметі обожнювання ліричного героя, на тім, що є найбільш важливим для його Завдяки асонансу створюється враження якоїсь таємничості: Не Множеством картин стародавніх майстрів Прикрасити я бажав свою обитель, Щоб марновірно їм дивувався відвідувач, Внимая важливому сужденью знавців У такий спосіб лексика вірша «Мадонна» доводить наскільки глибокі почуття, пережиті ліричним героєм Багато в чому цьому сприяють і синтаксичні особливості У першу чергу увага загострюється на тім, що Пушкін обрав для свого вірша стародавню віршовану форму сонета. Він написаний п’ятистопним і шестистопним ямбом, що надає ясність всьому добутку. Останні шість віршів Сонета хоча й позначаються графічно, як два тривірші, але по римуванню можуть ділитися й інакше: на двустишие й чотиривірш.
Це свідчить одночасно про складність і простоту форми вірша Наявність інверсій у вірші впливає на інтонаційну характеристику й емоційний лад добутку: Здійснилися мої бажання. Творець Тебе мені ниспослал, тебе, моя Мадонна, Найчистішої принадності найчистіший зразок Відсутність у вірші окличних і знаків питання наповнює його спокоєм і умиротворенням. Цьому також сприяє мала кількість сполучників: Вона з величчю, вона з розумом в очах- Дивилися, лагідні, у славі й у променях, Одні, без ангелів під пальмою Сіону Отже, при уважному прочитанні й розборі вірша А. С. Пушкіна «Мадонна» можна зробити висновок про те, наскільки глибокі почуття поета до його коханої. І все-таки жіночий образ цього вірша залишається до кінця нерозкритим, але він Безсумнівно, важливий для А. С. Пушкіна