Видання дев’ятого тому «Віршів В. Жуковського» прекрасно у всіх відносинах. Жаль тільки, що при змісті не виставлений сторінок; це полегшило б приискивание п’єси, що потрібна; але це, імовірно, провина редактора, а не видавця
Примітки
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
У тексті приміток прийняті наступні скорочення:
Анненков — П. В. Анненков. Літературні спогади. Гослитиздат, 1960.
БАН — Бібліотека Академії наук СРСР Вленинграде.
Бєлінський, АН СРСР — В. Г. Бєлінський. Полн. собр. соч., т. I-XIII. М., Изд-В АН СССР, 1953-1959.
Герцен — А. И. Герцен. Собр. соч. в 30-ти томах. М., Изд-В АН СССР, 1954-1966.
ГПБ — Державна публічна бібліотека ім’я М. Е. Салтикова-Щедріна
Добролюбов — Н. А. Добролюбов. Собр. соч., т. 1-9. М.-Л., 1961-1964.
Киреевский — Полн. собр. соч. И. В. Киреевского у двох томах за редакцією М. Гершензона. М., 1911.
Кссб — В. Г. Бєлінський. Соч., ч. I-XII. М., Изд-У ДО. Солдатенкова й Н. Щепкина, 1859-1862 (складання й редагування видання здійснене Н. X. Кетчером).
Кссб, Список I, II… — Прикладений до кожної з перших десяти частин список рецензій Бєлінського, що не ввійшли в дане видання «по незначності своєї».
ЛН — «Літературна спадщина». М., Изд-В АН СССР.
Ломоносов — М. В. Ломоносов. Полн. собр. соч., т. 1-10. М.-Л., Изд-В АН СССР, 1950-1959.
Панаєв — И. И. Панаєв. Літературні спогади. М., Гослитиздат, 1950.
Пссб — Полн. собр. соч. В. Г. Бєлінського за редакцією С. А. Венгерова (т. I-XI) і В. С. Спиридонова (т. XII-XIII), 1900-1948.
Пушкін — Пушкін. Полн. собр. соч., т. I-XVI. М., Изд-В АН СССР, 1937-1949.
Чернишевський — Н. Г. Чернишевський. Полн. собр. соч. в 15-ти томах. М., Гослитиздат, 1939-1953.
Вірша В. Жуковського. Тім дев’ятий… (с. 496-503).
Уперше — «Вітчизняні записки», 1844, т. XXXVII, No 11, отд. VI «Бібліографічна хроніка», с. 14-19 (ц. р. 31 жовтня; вип. у світло 1 листопада). Без підпису. Увійшло в Кссб, ч. IX, с. 176-186.
Рецензія виходить далеко за рамки відкликання на черговий тім віршів Жуковського й займає серед виступів Бєлінського в 1844 р. особливе місце. Крім короткої, але виразної характеристики поетичної діяльності Жуковського, вона містить нові штрихи до характеристики Пушкіна. Особливо виділяється тут тема про необхідність доступних для широкої публіки видань російських письменників, літературної спадщини XVIII і перших десятиліть XIX в. Запропонована різнобічна програма таких видань безсумнівно послужила стимулом для одного з найвідоміших видавців цього років — А. Ф. Смирдина. У другій половині 1840-х рр. останній приступився до систематичного випуску дешевих, компактних, ретельно підготовлених зібрань творів російських письменників. Бєлінський у рецензії на перші випуски (твору Озерова й Фонвізіна) в 1846 р. привітав цей почин книговидавця (див.: Бєлінський, АН СРСР, т. X, с. 53-58).
1 З «Напису до портрета М. М. Хераскова» И. И. Дмитрієва. Князь Володимир — герой поеми Хераскова «Володимир відроджений» (1785), Іоанн IV — герой поеми «Россияда» (1779).
2 Астроном академік С. Я. Румовский був відомий також як лексикограф і перекладач. «Аннали» Тацита в його перекладі були видані за назвою «Літопис» (в 4-х частинах, 1806-1809).
3 Бєлінський має на увазі свою другу статтю Опушкине.
4 Деякий сумнів критика в тім, що переклад «Одиссеи» буде безпосередньо співвідноситися із грецьким оригіналом і не залежати від німецьких романтичних інтерпретацій гомеровского епосу, викликане тим, що, наприклад, поетичне перекладання давньоіндійської поеми «Наль і Дамаянти» залежало від її німецьких перекладів