Твір по літературі: Вища знать петербурга Роман Лева Миколайовича Толстого «Війна й мир» починається з опису великосвітського суспільства, що зібралося в салоні фрейліни Ганни Павлівни Шерер. Це «вища знать Петербурга, люди самі різні по віках і характерам, але однакові по суспільству, у якому всі жили…». Тут все фальшиво й напоказ: посмішки, фрази, почуття. Ці люди міркують про батьківщину, патріотизм, політика, у сутності не цікавлячись цими поняттями. Їх хвилює лише особисте благополуччя, кар’єра, спокій Ключовою фігурою цього суспільства є князь Василь Курагин. Уважаючи себе політичними діячами, вагомої фігу — рій, він зайнятий тільки думками про те, як прибудувати у Відень свого недалекого сина Іполита, вигідно женити Анатоля й видати заміж красуню дочка. Князь Василь безпринципний. Він готовий продати власних дочок, боячись лише прогадати в ціні. У погоні за спадщинами князі Курагин готовий викрасти заповіт Безухова; немає такої низькості, яку б він не зробив заради вигоди. Порочність батька передалася й дітям.
До ідіотизму дурний Іполит. Розбещено, нахабний і цинічний Анатоль. Він живе для того, щоб задовольняти свої бажання. Почуття інших людей у розрахунки Анатолем не приймаються.
Так само хитра й розпусна його сестра елен. «Де ви, там розпуста, зло»,- говорить їй Пьер, довідавшись характер своєї дружини Столичному світлу близька по «дусі» і верхівка московського дворянства. Товстої показує, що вони мріють про багатство й кар’єр, щоб досягти своєї мети, ці люди здатні на будь-яку підлість і низькість. Борис Друбецкой, захоплюючись Наташей Ростовой, жениться на багатої, літній Жю-Чи Карагиной у надії, що багате придане допоможе йому досягти високого положення Полковник Берг — втілення міщанської розсудливості, бездушшя й недалекоглядності. Він прагне, щоб будинок його був «як у всіх».
Напередодні вступу французів у Москву, коли патріоти намагаються виїхати, щоб не залишитися в місті, зайнятому ворогом, Ростови, кинувши речі, вивозять на своїх підведеннях поранених захисників Росії, а Берг вигідно купує «шифоньєрку й туалет» і просить у графа Ростова кінь, щоб перевезти покупки. Князь Андрій цих людей називає «лакеями й ідіотами». Письменник показує, що в 1812 році вирішувалася доля Росії, багато з людей жертвували життями заради її порятунку, більшість же світського суспільств живе своїми дрібними й корисливими інтересами, намагаючись із усього витягти вигоду Не даючи прямій оцінки діяльності пануючи, Толстой в окремих сценах роману показує бездарність і недалекоглядність його політики Але є на сторінках роману герої, завдяки яким Росія вистояла й пройшла крізь всі випробування. Це Болконские й Ростови, Безухов і багато десятків простих російських людей, що беззавітно любили й служили Росії. Про їх письменник докладно й правдиво розповів на сторінках свого роману Роман «Війна й мир» — це правдиве й широке полотно про життя в перше двадцятиліття дев’ятнадцятого століття