Визвольна боротьба російського народу проти монголо-татарського ярма
План реферату
Вступ
Введення
1 БОРОТЬБА З ІНОЗЕМНИМИ ЗАВОЙОВНИКАМИ
Завоювання Русі татаро-монголами
2 УТВОРЕННЯ РОСІЙСЬКОГО ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ ДЕРЖАВИ
Піднесення Москви
Куликовская битва
3 ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКОГО ЯРМА
Висновок
Список літератури
Вступ
Важко описати й досліджувати тему детально й докладно. Після довгого обмірковування й болісного пошуку теми я вирішив детально досліджувати й вивчити одну цікаву для себе може бути тему, тему ВИЗВОЛЬНА БОРОТЬБА РОСІЙСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ МОНГОЛО-ТАТАРСЬКОГО ЯРМА, я не ставив перед собою ціль написати реферат, описавши всю історії визвольної боротьби російського народу від початку й до кінця, а написати один момент із безлічі моментів в історії Російського народу
До початку XIII століття російські феодальні князівства досягли високого рівня економічного й культурного розвитку. Успішно розвивалися й інші феодальні держави Болгарське царство на Волзі, Грузія й Азербайджан у Закавказзя, Хорезм у Середній Азії. Але феодальна роздробленість і нескінченні усобици привели до того, що ці держави в XIII столітті були завойовані татаро-монголами
Спустошивши Рязанське князівство, татари підступили до Москви. Москвичі мужньо захищали своє місто, але татари зломили їхній опір. Москву й околишні села завойовники спалили й розграбували, а населення перебили. Потім вони захопили Суздаль, зруйнували білокамінний палац у Боголюбове, взяли в полон багатьох ремісників
У лютому 1238 року татари осадили місто Володимир. Князя Юрія Всеволодовича в столиці не було. Він пішов збирати військо. Жителі Володимира вирішили не здаватися. Як свідчить літопис, вони заявили: «Краще вмерти перед Золотими воротами, чим бути в татар у неволі». На другий день татари ввірвалися в місто й підпалили його. У палаючому соборі загинули дружина й діти Юрія, священики й жінки
Жителі міста були винищені або взяті вплен.
Загони грабіжників і вбивць зруйнували й розорили Ростов, Ярославль, Твер, Переяславль-Залесский, Юр’єв, Дмитров і інші міста. На ріці Сіті 4 березня 1238 року величезні полчища Батия оточили військо князя Юрія Всеволодовича. Відбувся кривавий бій. «Була битва велика й січа зла, і лилася кров, як вода», — писав літописець. Всі російські воїни разом із князем Юрієм склали голів за рідну землю. Великий загін татар два тижні місто Торжок. Нарешті Торжок був узятий. вороги, Що Озвіріли, вирізали всіх жителів міста. Втративши багато війська, Батий не зважився напасти на Новгородскуно республіку. У ста кілометрах від Новгорода він повернув назад.
Татари пройшли Смоленські й Чернігівські князівства. Населення цих князівств робило їм завзятий опір. Оборона Козельска тривала сім тижнів. Навіть тоді, коли татари ввірвалися в місто, козельци продовжували боротися. Вони йшли на загарбників з ножами, сокирами, кийками, душили голими руками. Батий втратив близько 4 тисяч воїнів. Татари прозвали Козельск злим містом. За розпорядженням Батия, всі жителі міста аж до останньої дитини були знищені, а місто зруйноване до підстави
Батий відвів своє сильно порване й поріділе військо за Волгу
В 1239 році він відновив похід на Русь. Один загін татар пішов нагору по Волзі, спустошив Мордовську землю, міста Муром і Гороховец. Сам Батий з головними силами направився до Дніпра. Усюди відбувалися кровопролитні сутички росіян з татарами. Після важких боїв татари взяли й розорили Переяславль, Чернігів і інші міста
Восени 1240 року татарські полчища підійшли до Києва. Батий був уражений красою й величчю давньоруської столиці. Він хотів взяти Київ без бою. Але кияни вирішили стояти на смерть. Київський князь Михайло виїхав в Угорщину. Обороною Києва керував воєвода Дмитро. Всі жителі піднялися на захист рідного міста. Ремісники кували зброю, точили сокири й ножі. Всі здатні володіти зброєю встали на міські стіни. Діти й жінки підносили їм стріли, камені, золу, пісок, кип’ятили воду, варили смолу
Цілодобово стукали стінопробивні машини. Татари проломили ворота, але натрапили на кам’яну стіну, що кияни склали за одну ніч. Нарешті ворогові вдалося зруйнувати кріпосні стіни й увірватися в місто. Довго тривав бій на вулицях Києва. Кілька днів загарбники руйнували й грабували будинку, винищували жителів, що залишилися. Пораненого воєводу Дмитра привели до Батия. Але кривавий хан пощадив керівника оборони Києва за нього хоробрість
Спустошивши Київ, татари пішли на Галицько-Волинську землю. Там вони зруйнували багато міст і сіл, засіявши всю землю трупами. Потім татарські загони вторглись у Польщу, Угорщину, Чехію. Ослаблені численними битвами з росіянами, татари не зважилися просуватися на Захід. Батий розумів, що в тилу залишалася розгромлена, але не скорена Русь. Боячись її, він відмовився від подальших завоювань. Російський народ прийняв на себе всю вагу боротьби з татарськими полчищами й тим самим урятував Західну Європу від страшного, спустошливого вторгнення
УТВОРЕННЯ РОСІЙСЬКОГО ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ ДЕРЖАВИ
До кінця XV століття в Західній Європі зложилися централізовані держави — Англія, Франція, Іспанія. Цьому сприяло зародження капіталістичних відносин, виникнення промислових мануфактур, ріст міст, розвиток торгівлі й економічних зв’язків між різними землями. У Східній Європі через важкі наслідки монгольської навали капіталізм зароджується позднее.
Монгольське ярмо розорило Русь, затримало її розвиток, але життєві сили російського народу не висохнули. Поступово відновлюється сільське господарство. Селяни розширюють ріллі, збільшують кількість худоби. Відроджуються з попелу міста. У них розвиваються ремесла. Удосконалюються способи видобутку й обробки металу. Виникають нові торгово-ремісничі центри. Ліквідується замкнутість феодальних князівств
Між ними виникають торговельні зв’язки. Створюються передумови для об’єднання російських земель у єдину державу
За об’єднання Русі стояла більшість населення країни, феодалами-вотчинниками виснажували її сили, заважали розвитку торгівлі. Ідея єдиної держави підтримувалася середніми й дрібними феодалами-поміщиками. Це були слуги великого князя, що одержали від нього земельні маєтки на час служби. У випадку війни вони повинні були приходити до князя із загоном збройних вершників. Поміщики були зацікавлені в посиленні влади великого князя й розширенні його земельних володінь. Їм потрібна була міцна централізована влада для захисту від сильних вотчинников і для придушення селянських хвилювань
Росіянин народ і інші народи Східної Європи вели напружену боротьбу з татаро-монгольським пануванням. Успіх цієї боротьби залежав від об’єднання всіх сил країни. В XIV-XV століттях на Русі відбувається поступове подолання феодальної роздробленості й утворення єдиного централізованої держави
Піднесення Москви Російські землі об’єдналися навколо Москви. Чому ця невелика прикордонна міцність Владимирського князівства стала центром Російської держави?
Насамперед піднесенню Москви сприяло її географічне положення. Відгороджена від Золотої Орди Рязанським і Нижегородським князівствами, оточена густими лісами, Московська земля була порівняно тихим місцем. Сюди рідко приходили загони татарських вершників. Від набігів німців, шведів і литовців Москву захищали Новгород, Псков і Смоленське князівство. Тому російські люди, ідучи від східних і західних пригноблювачів, охоче селилися в Москві й у підмосковні селах
Москва перебувала на перехресті торговельних шляхів. По Москві-Ріці на судах плили новгородські купці до Волги й далі, на Схід. Мимо Москви проїжджали купці з Півночі на Південь, у Крим. З Півдня в Москву приїжджали грецькі й італійські купці. Торговельні люди зупинялися в Москві, обмінювалися товарами. Москва, стаючи важливим торговим центром, росла й багатіла
До середини XIII століття Москва входило до складу Владимирського князівства, але в 1253 році вона одержала самостійність. Її князем став молодший син Олександра Невського Данило. Перші московські князі намагалися розширити своє маленьке князівство, з’явившись, по суті, збирачами землі росіянці. Данило відвоював у рязанських князів Коломну, за заповітом бездітного родича одержав Переяславль. Його син Юрій у смоленських князів відняв Можайск. У результаті всі землі по ріці Москві від джерела до устя ввійшли до складу Московського князівства
Після смерті Юрія московським князем став його брат Іван Данилович
Це був дуже розважливий хазяїн, розумний і далекоглядний політик. Він володів великими землями, скуповуючи їх у дрібних князів За великий стан його прозвали Калитой, що значило «сума, торба, мішок». Іван Калита налагодив гарні стосунки із золотоординским ханом і спритно використовував його владу у своїх інтересах. Він часто їздив у Сарай і завжди привозив ханові і його дружинам коштовні подарунки. Хан подарував йому звання великого князя всієї Русі. Москва стала політичним центром росіян земель
На Русі ріс народний опір, і Орда перестала посилати баскаків у російські князівства. Збір і доставку данини хан доручив російським князям. Іван Калита привозив данину раніше інших. Незабаром хан довірив йому збір данини із всіх князівств. Тепер всі князі залежали від Москви
Хитра політика Калити позбавила народ від руйнівних татарських набігів. За словами літописця, «була тиша велика на всій Російській землі, і перестали татари вбивати християн».
В інтересах піднесення Москви Іван Калита використовував і церква
Він подружився із главою російського духівництва митрополитом Петром, що жив у Володимирі, побудував для нього в Москві Успенський собор і великий будинок, де Петро звичайно зупинявся. Новий митрополит уже остаточно переселився в Москву. Москва стала релігійним центром Русі
Іван Калита вмер в 1340 році, віддавши багато сил справі об’єднання російських земель навколо Москви. Його сини Семен Гордий і Іван Червоний продовжували політику батька
Куликовская битва
У другій половині XIV століття тривало розширення Московського князівства. Золота Орда, навпроти, слабшала, виснажена міжусобицями ханів. З 1360 по 1380 рік змінилося 14 правителів Орди. У російських землях підсилювався народний опір татаро-монгольському ярму. В 1374 році в Нижньому Новгороді спалахнуло повстання. Жителі міста перебили послів ординського хана й весь їх загін
З 1359 по 1389 рік у Москві княжив онук Івана Калити Дмитро Іванович. Він був талановитим полководцем мужнім патріотом. Якщо Іван Калита золотом добував в Орди мир для російського народу, то його онук очолив народну боротьбу проти монгольських завойовників. В 1378 році татарський воєвода Бегич із більшим військом напав на Рязанське князівство. Дмитро Іванович прийшов на допомогу Рязані. На березі ріки Вожи, припливу Оки його воїни оточили й майже повністю знищили татарські війська
Золотоординский хан Мамай вирішив розправитися з непокірливою Москвою. Він задумав повторити Батиево навалу. Мамай зібрав сотні тисяч воїнів, уклав військовий сполучник з литовським князем Ягайло й у серпні 1380 року виступив у похід на Москву. Князь Дмитро, довідавшись про рух татарських військ, призвав російських князів об’єднатися для боротьби за звільнення від татаро-монгольського ярма
На заклик Дмитра в Москву прийшли князівські дружини й ополчення селян і ремісників із Владимирського, Ярославського, Ростовського, Костромського, Муромського й іншого князівств. Зібралося близько 150 тисяч кінних і піших воїнів
Розвідники, вислані князем Дмитром, установили, що Мамай коштує у Воронежа чекає підходу військ Ягайло. Дмитро вирішив перешкодити з’єднанню ворожих сил. У ніч на 8 вересня 1380 року російські війська переправилися через Дон і розташувалися на рівнині, що називалася Куликово поле. У центрі Дмитро поставив великий полк, перед ним «передовий» полк, на правому фланзі полк правої руки, на левом — полк лівої руки. У лісі вкрився засадний полк. За російськими військами були ріки Дон і Непрядва.
Зійшло сонце й розігнало туман. Удалині здалися полчища Мамая.
За звичаєм бій почався двобоєм. Російський воїн Пересвітло й татарин Челубей, зустрівшись на швидких конях, простромили один одного списами й обоє впали мертвими. Татари суцільною лавиною обрушилися на передній полк
Росіяни прийняли бій не здригнувшись. Незабаром передній полк був знищений
Маса піших і кінних татар урізалася у великий полк, яким керував князь Дмитро
Татарські кінноти вдарила по лівому фланзі російських військ. Полк лівої руки став відходити. Татари прорвалися в тил великого полку. У цей час кінний засадний полк під командою серпуховского князя Володимира й волинського воєводи Дмитра Боброка вихром налетів на ворога
Жах охопив татар. Їм здавалося, що на них напали величезні свіжі сили. Кінноти Мамая кинулася навтіки й зім’яла свою піхоту. Мамай спостерігав за ходом бою з високого пагорба. Побачивши поразку своїх військ, вона кинув багатий намет і поскакав. Росіяни переслідували ворога до ріки Гарна Меча
Дзенькотом дзвонів і загальною радістю зустріла Москва переможців, за славну перемогу народ прозвала князя Дмитра — Дмитром Донським. Куликовская битва мала велике значення. Російський народ зрозумів, що об’єднаними силами можна домогтися перемоги над іноземними завойовниками. Ще вище піднявся авторитет Москви як центра визвольного руху. Прискорився процес об’єднання російських земель навколо Москви
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКОГО ЯРМА
Після приєднання Новгородської землі Московське князівство перетворилося у велику й сильну державу. До цього часу Золота Орда розпалася. Від її відділилися Казанського, Астраханського, Кримське й Сибірське ханства, що жили в постійній ворожнечі між собою. уклавши сполучник із кримським ханом Менгли-Гиреем, Іван III почав готуватися до розриву з Ордою. В 1478 році Іван III у присутності московських бояр і ординських послів розірвала й розтоптав договір з Ордою, заявивши, що більше не буде підкорятися ханові й платити данина. Ханських послів вигнали з Москви
Золотоординский хан Ахмат вирішив воювати з непокірливою Москвою. Улітку 1480 року він з більшим військом підійшов до ріки Вугрі, що впадав в Оку недалеко від Калуги. Польсько-литовський король Казимир IV, незадоволений тим, що не вдалося опанувати Новгородом, обіцяв допомогти Ахматові й став теж готуватися до походу на Москву
Іван III поставив свої полки на протилежному березі Угри, перепинивши татарам шлях до Москви. Багато разів татарські вершники намагалися переправитися через ріку, але росіяни зустрічали їхнім дощем стріл і вогнем гармат. Чотири дні тривав бій на Вугрі. Втративши неабияке число своїх воїнів, Ахмат відмовився від переправи
Ішли тижня, місяці, а Ахмат усе чекав допомоги від поляків. Але Казимиру IV було не до нього. На південні землі Польсько-Литовської держави напав кримський хан Гирею, союзник Івана III. Ахмат одержав звістку, що загони росіян, послані на судах по Волзі Іваном III, напали на територію Золотої Орди. Наступив листопад. Почалися морози. Одягнені по-літньому татари стали сильно страждати від холоду. Ахмат пішов зі своїм військом на Волгу. Незабаром він був убитий своїми суперниками
Так, об’єднання російських земель у єдину централізовану державу привело до звільнення Русі від татаро-монгольського ярма. Російська держава стала самостійним. Значно розширилися його міжнародні зв’язки. У Москву приїжджали посли з багатьох країн Західної Європи. Івана III стали величати государем всея Русі, а Російська держава — Росією. Іван III був одружений на племінниці останнього візантійського імператора — Софії Палеолог. Його шлюб був використаний для посилення авторитету Москви. Москву оголосили спадкоємицею Візантії, центром православ’я. Візантійський герб — двоглавий орел — зробили гербом Росії. В історії російського народу почався період самостійного розвитку. «Наша велика Російська земля, — писав літописець, — звільнилася від ярма й початку відновлення, начебто перейшла від зими до тихої весни».
Список літератури
1. Васильєв Б. Росія: Чотири книги Буття // Жовтень. — 1992. №1. — С. 4-18
2. Нестеров Ф. И. Зв’язок часів. Досвід історичної публіцистики. Третє видання М.: Молода гвардія, 1987.
3. Хотинский Н. А. Ковила Трава на Куликовом поле. М.: Думка, 1988.
4. Сирів С. Н Сторінки історії М.: Російський мова, 1977.