Твір по літературі: Внутрішній і зовнішній мир у лірику А. А. Фета «З живучих у Москві поетів всіх Даровитее пан Фет». В. Г. Бєлінський Твір Панаса Опанасовича Фета по праву належать до числа шедеврів російської класичної поезії. Як це часто буває з талановитими людьми, при житті й довгий час після смерті поета його ліричні шедеври оцінювалися не за законами мистецтва, а з погляду їхньої соціальної значимості, із класових позицій Писати вірші Фет почав у ранньому віці. Слід зазначити, що спочатку поява ліричних одкровень молодого поета супроводжувалася позитивними відгуками. Його помітили такі імениті критики, як В.
Г. Бєлінський і И. С. Тургенєв, називаючи його самим обдарованим поетом, але в період загострення суспільної боротьби Фет виявився в таборі реакціонерів, і інтерес до його поезії різко впав Фет — романтик. Недарма ще в 50-е роки критика відзначала його дарунок «ловити невловиме», фіксувати «ефірні відтінки почуття». У своїй поезії він не стосувався політики.
Так само як і Тютчев, ставлячись до поетів «чистого» мистецтва, він уважав, що мистецтво й життя — два абсолютно різних мири й мистецтво не може цікавитися чим-небудь, крім краси, йому не слід втручатися в справи зовнішнього миру. Поет, на думку Фета, — той безумець, якому сняться чарівні сни, це людина, що бачить красу, доступну далеко не кожному Любов, природа й мистецтво — основні мотиви поезії Фета Вигадливо переплітаючись між собою, доповнюючи один одного, вони створюють неповторну поезію А. А. Фета, У його лірику чітко відчувається злиття внутрішнього й зовнішнього миру При всій конкретності опису природи вірші Фета будуються по^-особливому: спочатку дається пейзаж — зрима картина природи, намальована яскравими фарбами й перейнята певним настроєм, а наприкінці виражається ліричне почуття героя, розкривається його внутрішній мир: Я прийшов до тебе із привітом Розповісти, що сонце встало, Що воно гарячим світлом По аркушах затріпотіло… Вірш «Шепіт, боязке диханье» починається з виразного опису літньої ночі, що переміняється світанком, появою перших променів сонця, і у відносинах між закоханими наступає та ж ясність, умиротворення. Закінчується вірш настанням зорі, що символізує початок нового дня життя природи й людини: У димних хмаринках пурпур троянди, Відблиск янтарю, И цілування, і сльози, И зоря!
Зоря!.. Так легко, незатейливо, романтично в добутках А. А. Фета в зовнішній, іноді ідеалізований мир вплітається внутрішній, духовний мир людини, змушуючи нас, читачів, відчути, наскільки вони близькі Поезія Панаса Опанасовича Фета відрізняється мелодійністю, музикальністю.
Саме тому вона послужила прекрасним матеріалом для романсів багатьох російських композиторів: Чайковського, Рахманінова й ін. Як справедливо помітив М. Е. Салтиков-Щедрін, романси на вірші Фета «розспівує, чи ледве не вся Росія»: Цілий день сплять нічні квіти, Але лише сонце за гай зайде, Розкриваються тихо аркуші, И я чую, як серце цвіте Особливе місце у творчості поета займає любовна лірика, насичена трагедійністю й глибоким психологізмом у ранній творчості, у більше пізніх віршах знаходить більше життєстверджуючі й оптимістичні мотиви. Наприклад, «Ще одне забудькувате слово…
» або «Хоч счастие долею даровано не мені…». Цінність поезії А. А. Фета — у її незвичайній чистоті, височині, очищеної від щоденності й вульгарності, у її незвичайній музикальності. Поезія Фета витримала випробування часом, і в наші дні він є одним із самих поетів, що читаються-класиків