Твір по літературі: Вплив тургенєва на своременников і його місце в російській класичній літературі Тургенєв був характерним представником класичної російської літератури, що завжди ставила перед собою соціальні завдання, грала важливу суспільну роль. Він по праву пишався своїми «Записками мисливця», які сприяли звільненню кріпаків. Його соціально-психологічні романи впливали на російську суспільну думку, тому що письменник, за словами Добролюбова, «швидко вгадував нові потреби, нові ідеї <…> і у своїх добутках звертав увагу на питання, що стояло на черзі й уже що смутно починала хвилювати суспільство». Коли починаючі літератори зверталися до Тургенєва за радами, він ніколи не відкривав їм професійні «секрети» своєї майстерності, а серйозно говорив: «Ви повинні себе робити, людини із себе робити». Творчості Тургенєва властиві глибокий психологізм, добірність і музикальність мови й стилю, його жіночі образи чарівні й підкуповують своєю чарівністю. Його ліризм, віра в особистість, людський розум обумовлені тим, що він був особливо тісно пов’язаний зі спадщиною російського й західного романтизму й зложився як письменник в епоху пізнього романтизму 40-х років. У той час переважав особливий тип «ідеаліста», блискуче утвореного й талановитого, активність якого в умовах неможливості практичної й суспільної діяльності обмежувалася палкими мовленнями й жагучою полемікою в розповсюджені тоді кружках. У своїх ранніх добутках «Гамлет Щигровского повіту» і «Щоденник зайвої людини» Тургенєв дала блискучу сатиру на Це покоління й на всю епоху 40-х років, однак недоліком цих повістей було те, що вони носили характер памфлету, у них ще не було художньої оцінки епохи.
Цей недолік Тургенєв переборов пізніше, у романах «Рудин» і «Батьки й діти», у яких він не тільки показав розвиток історичних епох і зміну типу російського суспільного діяча, але й засвідчив перед читачем свої безсумнівні художні дарування Роман «Батьки й діти» читали у всіх шарах суспільства — від революційно настроєної молоді до урядової верхівки й крайніх реакціонерів. «Батьки й діти» виявилися в центрі літературного й громадського життя 80-х років XIX століття. Запеклі суперечки навколо роману велися не тільки в критику. У романі Чернишевського «Що робити?
» і романі Достоєвського «Біси» багато схованої і явної полеміки з Тургенєвим. Чернишевський ніяк не міг погодитися з Тургенєвим в оцінці «нової людини», трагічну суперечливість якого так переконливо показав Тургенєв. Парадокс Базарова в тім, що революційність його поглядів і спрага перетворення миру уживаются з позитивістським світоглядом буржуазного вченого-просвітителя. Знаючи про негативне відношення до роману Тургенєва революційної молоді (вік цієї молоді був від 20 до 25 років), Чернишевський оспівав «дітей», всупереч гаслу Тургенєва «Ні батьки, ні діти». Достоєвський намалював злу карикатуру на Тургенєва, що в «Бісах» фігурує під прізвищем Кармазинів і підлещується перед радикально настроєною революційною молоддю. Степан Трохимович говорить про роман: «У нього Базарів — це якась фіктивна особа, що не існує зовсім». Сам факт, що роман викликав такі суперечливі оцінки, говорить про те, що Тургенєв, у добутку якого зовсім відсутні елементи соціальної сатири й памфлету, зумів усіх зачепити за живе, користуючись лише методом «художнього відтворення».
Суть цього методу Тургенєв виразив так: «Художнє відтворення — якщо воно вдалося — злее самої злої сатири». Тип соціально-психологічного роману, створений Тургенєвим, вплинув на розвиток суспільного й літературного життя. Його «художні відтворення» були настільки точними, що їм не тільки вірили, але навіть наслідували. Письменник по праву говорив про своєму Базарове: «Образ вийшов до того певний, що негайно вступив у життя й пішов діяти». Журналіст Олексій Суворин так відгукнувся про вплив Тургенєва на сучасне суспільство: «Він створював образи чоловіків і жінок, які залишалися зразками.
<…> Він придумував покрій, він придумував душу, і по цих зразках багато росіян одягалися». Однак тут перед нами явна недооцінка, тому що неможливо наслідувати тому, що надумано й штучно. Образам Тургенєва наслідували в силу їхньої внутрішньої переконливості. Саме тому романи Тургенєва продовжують цікавити не тільки дослідників літератури минулого, але й залишаються на книжковій полиці сучасних росіян читачів